Смерть 90-річного генерала Войцеха Ярузельського — останнього лідера комуністичної Польщі — стала ще одним чинником, який виявив все ще існуючі у суспільстві поділи щодо оцінки післявоєнного минулого країни.

Через те, що поляки так і не дійшли згоди, яким героєм був генерал — позитивним чи негативним, останні кілька днів не вщухали дискусії з приводу того, де його треба поховати та якою має бути церемонія. Глибину неоднозначності цієї постаті для польської історії дуже влучно відображають слова дисидента і в’язня Польської Народної Республіки, головного редактора «Газети виборчої» Адама Міхніка: «Це та сама людина, яка закувала Польщу у колодки, а потім з цих колодок її звільнила».

Керівництво Союзу демократичних лівих сил (політсили, яка фактично є спадкоємцем правлячої в комуністичний період Польської об’єднаної робітничої партії) виступило з вимогою оголосити національну жалобу та поховати Ярузельського на «Алеї заслужених» — найпрестижнішому місці цвинтаря Повонзки у Варшаві.

Натомість президент Польщі, на прохання міністра оборони країни, розпорядився організувати державний похорон. Мер Варшави пішла назустріч Союзові ветеранів РП і колишніх політв’язнів, дозволивши, за погодженням із родиною В. Ярузельського, його поховання на Військовому кладовищі Повонзки — на алеї І Армії Війська Польського. 

Представники правого спектра політичної сцени з цього питання не мають одностайної думки. Частина називає вибір місця поховання Ярузельського «провокацією щодо вільної Польщі». Інші вважають його правильним, бо «був фронтовим солдатом, який отримав орден «Vіrtutі Mіlіtarі» («Військова Доброчесність» — найвища військова нагорода Польщі). Частина «правих» ЗМІ просуває акцію у Фейсбуку: «Ні — похованню В. Ярузельського на Повонзках». Найрадикальніші пропонують «вивезти прах до Москви і поховати поряд з його червоними ідолами». Ця група готується показати своє ставлення до нього антиманіфестацією під час запланованого на сьогодні поховального церемоніалу.  З гострою критикою вибору місця поховання виступила державна інституція — Інститут національної пам’яті. У спеціальній заяві В. Ярузельського названо «останнім комуністичним диктатором ПНР».

Найбільше емоцій серед поляків досі викликає запровадження генералом воєнного стану у Польщі в грудні 1981 року. Окрім того, в його біографії — участь у придушенні «Празької весни» 1968 року (командував польським контингентом сил Організації Варшавського договору) та розгін «грудня 1970» — робітничих протестів у містах польського Балтійського узбережжя. Неодноразові спроби притягти В. Ярузельського до судової відповідальності за «комуністичні злочини» за життя генерала так і не вдалися. Об’єктивності заради треба згадати, що він перепросив співвітчизників за воєнний стан, а чехів за інтервенцію 1968 року.

Тим часом підготовка до жалобних урочистостей триває. Сьогодні у панахиді візьмуть участь президент Броніслав Коморовський та його попередник Лех Валенса, який у 80-ті роки, як лідер «Солідарності», був головним опонентом В. Ярузельського. Ще один колишній очільник країни — Олександр Квасневський виголосить прощальну промову. Не збирається на похорони В. Ярузельського прем’єр Дональд Туск, який вважає вибір місця поховання відповідним «мундиру», але «не змінив своєї абсолютно критичної оцінки доробку генерала». Однак при цьому він попросив громадян «не робити з похорону національних дебатів».

 

Варшава.