У діючу армію мене було призвано у віці 17 з половиною років. До проведення Яссько-Кишинівської операції вже прийняв бойове хрещення при визволенні від фашистів Запоріжжя, Нікополя, Миколаєва й Одеси в складі 906-го стрілецького полку 243-ї Нікопольської Червонопрапорної стрілецької дивізії. Після звільнення Одеси наша дивізія перейшла до складу 5-ї Ударної армії, що займала оборону на берегах Дністра у районі Тирасполя, Григоріополя і Дубоссар.
У важких боях біля села Кошниця мене було утретє поранено. Після лікування мене направили до 564-го стрілецького полку 195-ї Новомосковської Червонопрапорної стрілецької дивізії, яка займала оборону на Кицканському плацдармі південніше Тирасполя. Там я познайомився з такими ж безвусими хлопцями, яким був сам.
Наша дивізія, яка входила до складу 37-ї армії, одна з перших у квітні 1944 року форсувала Дністер і зайняла невеликий плацдарм біля населених пунктів Копанки і Кицкани на території Молдавії. У боях і навчаннях пройшли майже всі літні місяці.
20 серпня 1944 року о четвертій годині ранку у всіх підрозділах були проведені партійно-комсомольські збори. Обговорювалася одна тема: повний розгром німецько-фашистського угруповання, що засіло в Молдавії.
О 8:00 першими заграли наші
«катюші». Убік фриців полетіли тисячі ракет. Підключилася артилерія і славні «тульські самовари». Цей «концерт» тривав майже дві години. А потім у атаку пішла спецрота штрафників, а за нею і всі підрозділи. За лічені хвилини ми були біля зруйнованих, переповнених трупами, окопів противника. Гітлеровці, які залишилися живими, тікали на захід.До обіду наші підрозділи підійшли до села Леонтьєво, за яке зав’язався важкий бій. З глибини своєї оборони фашисти вели шалений артилерійський обстріл. Ми несли відчутні втрати, а вижити допомагали наші мужні медсестри. Як зараз пам’ятаю Віру Самойлову, що виносила прямо на очах у фашистів поранених. За цей героїчний подвиг її нагородили двома медалями
«За відвагу»....
У бою під Єрмоклією одержали бойове хрещення сотні воїнів з нового поповнення. Завдяки добре організованій взаємодії оборона ворога була прорвана. Важкий рубіж залишився позаду.Переслідуючи втікаючих на захід фриців, частини нашої дивізії підійшли до міста Камрат. Стрімким ударом ми розгромили відступаючих у паніці окупантів. За такі успіхи Москва салютувала двадцятьма артилерійськими залпами з двохсот двадцяти чотирьох гармат. А наші воїни ще більше посилили темп переслідування супротивника і показали нові зразки героїзму. Славний воїн, розвідник нашого полку Іван Тарасенко, під час виконання бойового завдання в розвідці біля населеного пункту Чок-Майдан вступив у бій з п’ятьма фрицами, двох з яких убив, а трьох взяв у полон.
Таким чином, з’єднання 37-ї армії, які наступали, вийшли до ріки Прут і спільно з 2-м Українським фронтом замкнули кільце Яссько-Кишинівської операції. Але на цьому важкі бої не закінчилися. Противник у районі селища Мінжир зосередив велику кількість військ з метою прорватися через ріку Прут на територію Румунії. Наше командування розгадало їхній задум і організувало надійну оборону.
Молдавські селяни вірили в близьку перемогу над гітлерівцями і допомагали воїнам Червоної Армії, чим могли: рили окопи, підносили боєприпаси і продовольство, пригощали фруктами і вином, доглядали за пораненими.
Запеклі бої біля містечка Мінжир тривали три доби. На цій досить пересіченій ділянці фашистів у кільці утримували наші 195-а, 20-а гвардейскі, 188-а і 10-а повітряно-десантні стрілецькі дивізії разом з 7-м механізованим корпусом за підтримки 306-ї штурмової авіадивізії. Наші славні
«Іли» бомбили ворогів, поки ті не почали здаватися в полон. Німці колонами виходили з лісів з білими прапорами і криками «Рус Іван! Ми полон!»......
Пізніше нам стало відомо, що гітлерівська армія втратила вбитими й узятими в полон більше 300 тисяч солдат й офіцерів (серед них був 21 генерал). А за виявлену мужність і відвагу в Яссько-Кишинівській операції 27 воїнів тільки нашої роти були нагороджені орденами і медалями.Григорій КОНОНЕНКО,колишній старший сержант, командир кулеметної обслуги 1-ї стрілецької роти 564-го стрілецького полку.
Асканія-Нова
Чаплинського району
Херсонської області.
