Компенсації переселенцям не буде.

— Перш за все хочу сказати, що порушене читачем «Голосу України» питання є актуальним для багатьох наших співвітчизників, які самі або їх рідні протягом 1944—1946 років були переселені в примусовому порядку в Україну з місць постійного проживання на території Польщі.

У своїх зверненнях до Міністерства закордонних справ України зазначені громадяни просять сприяти у виплаті їм польською стороною компенсації за втрачене під час переселення майно.

Переселення з Польщі до УРСР і, відповідно, з території УРСР до Польщі здійснювалося на підставі Угоди між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польського населення з території УРСР» від 9 вересня 1944 року, що набула чинності з дня її підписання.

Положення статті 1 цієї угоди передбачають, що евакуйовані на територію УРСР розміщуються згідно з їх бажанням або в колективному господарстві, або наділяються землею для ведення одноосібного господарства в розмірах не менших, ніж ті, якими вони користувалися до евакуації, але не більше 15 га на одне господарство. Селяни, які переселяються на територію УРСР, якщо вони навіть не мали землі на момент евакуації, в разі їх бажання, наділяються землею на загальних засадах.

6 травня 1957 року між урядом УРСР та урядом Польщі був підписаний Протокол до вищезгаданої угоди. Відповідно до статті 1 протоколу, сторони констатували, що евакуація українського населення з території Польщі до УРСР і польських громадян з території УРСР до Польщі відбувалася і була закінчена в атмосфері взаємного розуміння та згоди.

Відповідно до угоди, кожна зі сторін взяла на себе зобов’язання компенсувати своїм громадянам майно, залишене внаслідок переселення.

Що стосується остаточного взаємного розрахунку між сторонами, пов’язаного з евакуацією, то, відповідно до статті 4 зазначеного протоколу, такий розрахунок мав бути проведений за згодою сторін грошима або натурою, зокрема поставками сільськогосподарської і промислової продукції.

З огляду на існуючу українсько-польську договірно-правову базу та чинне законодавство Республіки Польща, на цей момент немає правових підстав для розгляду додаткових майнових претензій до польської сторони з боку громадян України, евакуйованих в рамках вищезазначеної угоди з території Польщі на територію УРСР.

У 2000 році урядом Республіки Польща було розроблено законопроект «Про реприватизацію». Положеннями згаданого законопроекту передбачається можливість виплати компенсацій особам, які втратили своє майно внаслідок націоналізації «комуністичним» режимом Республіки Польща або майно яких було конфісковане на користь польської держави з порушенням права власності. В даний час зазначений законопроект перебуває в стадії погодження.

На нашу думку, вирішити питання виплати українським громадянам компенсації за майно, втрачене під час переселення з ПНР в УРСР у 1944—1946 роках, можливо тільки на законодавчому рівні, тобто шляхом ухвалення закону «Про визначення статусу українців, примусово переселених у 1944—1946 роках з території Польщі в Україну», проект якого перебуває на опрацюванні в Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Крім того, відповідно до п. 11 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам, які були переселені на територію України з території інших країн, надається статус «учасника війни». Положеннями цього закону для вищезазначеної категорії громадян передбачається низка пільг, зокрема безплатне отримання ліків за рецептами, 50-відсоткова знижка на сплату за користування комунальними послугами, 50-відсоткова знижка на сплату за користування житлом (квартирна плата), безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільський місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів в межах області за місцем проживання.

Для отримання такого статусу заявниці необхідно звернутися до Головного управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації за місцем проживання. Підставою для визнання учасником війни є евакуаційний лист (архівна довідка).