— А саме цього дня щороку незалежно від погоди, навіть якщо ще лежить сніг, чайка чорноголового реготуна (на знімку) відкладає перші яйця, — розповідає віце-президент Української екологічної академії наук, академік Нью-Йоркської академії наук Геннадій Молодан. — І відбувається це винятково з біологічних причин.
На Азовському узбережжі, зокрема в регіональному ландшафтному парку “Меотида” у Донецькій області, птахи почуваються комфортно і захищено.

Тут всі особливо цінні території Приазов’я захищені спеціальним статусом природно-заповідних об’єктів, цілодобово працюють інспектори з охорони птахів. Адже, подолавши простори Середземного, Чорного й Азовського морів, птахи дуже стомлюються. І, побачивши берег, вони одразу сідають для відпочинку і харчування. Тому не випадково саме приморська Азово-Чорноморська частина узбережжя України позначена як Азово-Чорноморський екологічний коридор. Для його розвитку Світовий банк виділив нашій країні кошти. Так, Україна співфінансує виконання основного завдання Азово-Чорноморського екологічного коридору — збереження шляхів міграції і відпочинку птахів. Забезпечуючи участь найбільшої кількості природно-заповідних об’єктів, екологів-професіоналів, орнітологів і громадських організацій всієї країни.
Нині у регіональному ландшафтному парку «Меотида» увесь вільний від льоду простір акваторії Азовського моря заповнений птахами. Тут — і лебідь-красавка, і гусаки, й інші пернаті. Цілодобово чути радісні і збуджені голоси птахів, які летять до місць свого народження, туди, де вони продовжать свій рід. Багато з них тут осідають у місцях гніздування.
Шляхи міграції птахів пролягають в основному Кальміусом, далі річками, що впадають у Сіверський Донець. Багато пернатих концентрується в Національному природному парку «Святі Гори».
На жаль, не можна сказати, що кількість птахів збільшується, їх відстрілюють у місцях зимівель. Адже в Африці й Азії не таке сильне природоохоронне законодавство, як у нас в Україні, тому більшість наших птахів, що мігрують, є там об’єктами промислового і спортивного полювання. В Україні, на щастя, таке варварство як синдром спортивного весняного полювання ми перебороли. Нині на порядку денному — повна його заборона.
Нині до Червоної книги занесено 66 видів птахів. І хоча поняття Червоної книги в масштабах планети є відносним (наприклад, у Європі вовка занесено до неї, а в нас — він об’єкт відстрілу протягом усього року, або білий лелека — недоторканний у всіх країнах Європи, а в нас досі його не занесено), я радий, що до третього видання цього вагомого природоохоронного документа України буде внесено шилодзьобку. Вона є символом регіонального ландшафтного парку «Меотида». Думаю, і білий лелека потрапить під крильце Червоної книги.
Відомо, що птахи є дуже гарним індикатором не тільки стану навколишнього середовища, а й політичного, економічного, психологічного клімату в тій або іншій країні, місцевості. У розвинених країнах кількість обліковців птахів обчислюють десятками тисяч. До того ж ці люди присвячують свій вільний час охороні птахів, за свої кошти годують їх, охороняють, спостерігають за ними. У їхній свідомості — краща світова Червона книга. Вона, як і птах, не знає кордонів.
1 квітня — це день, коли можна побачити найбільшу кількість птахів в Україні. А у світі — це Міжнародний день птахів. Нехай ніщо не затьмарює ні їхнє, ні наше життя. Посміхніться птахові...

Іван КАРАГОДОВ, головний редактор екологічної газети «Наш край», кандидат економічних наук, член-кореспондент Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності.

Донецьк.