Неправда для розваги і ніколи — для вигоди.Такий був девіз людини, таємниці якої не розкрито дотепер
Його називали і майстром утеч, і найбільшим магом, і спритним фокусником, і славнозвісним ілюзіоністом, і володарем надприродного, і трюкачем, шарлатаном, і містифікатором. Пані та панове, сьогодні перед вами загадковий, знаменитий і неперевершений... Гаррі Гудіні!
Дата його народження відома — 6 квітня 1875 року. За однією з версій він народився в місті Еплтон, штат Вінконсін. За іншою — у Будапешті і переїхав з родиною до Америки в дворічному віці. Так чи інакше, він виріс у родині Меїра Самуеля Вайса, рабина Еплтона. Батьку хотілося, щоб син пішов по його стопах, але Ерік (тоді він носив це ім’я) віддав перевагу артистичній кар’єрі, про яку мріяв з дитинства.
Для початку він змінив ім’я і взяв собі псевдонім, співзвучний з іменем свого кумира Роберта Гудина. Одним з перших номерів юного мага була «Гра з горошиною». Тепер цей невигадливий фокус відомий як гра в «наперсток». Оскільки, на відміну від сучасних «послідовників», Гудіні не використовував його з метою наживи, грошей його дебют не приніс. Протягом десяти наступних років він змінив безліч професій: був слюсарем, чистильником взуття, рознощиком газет. Але хоч чим він займався, весь вільний час присвячував тренуванням і підготовці нових номерів.
Перші сценічні кроки майбутнього кумира публіки особливим успіхом не відрізнялися. Розраховані на спритність, силу і вміння номери страждали відсутністю видовищності. Свого часу Гаррі навчався мистецтву відкривання замків у професійних «ведмежатників» і вирішив використовувати навички у своїх виступах. Перші замки, які йому довелося зламувати, були частиною поліцейських наручників. Він пропонував місцевим поліцейським надягти на нього наручники і з легкістю від них звільнявся. Його трюк не мав приголомшуючого успіху, оскільки глядачам здавалося, що наручники не справжні, а те, що відбувається, підготовлене заздалегідь.
Проблему цю вдалося розв’язати введенням у програму суто циркових ефектів (відомо, що найчастіше Гудіні уже звільнився від оков очікував за ширмою, доки публіка, затаївши подих, під звуки барабану доходила до потрібного градуса напруження) і широкою кампанією в пресі, яку нині назвали б грамотним піаром. За ним закріпилася слава майстра втеч і зникнень.
Навесні 1894 року, виступаючи в Нью-Йорку, Гудіні познайомився з Бесс, дівчиною, яка згодом стала його дружиною. Утворився дует — подружжя Гудіні. В 1899 році кар’єра Гудіні трохи пішла на спад, і тоді вони разом з Бесс відправилися до Європи. Європейська публіка ніколи не бачила нічого такого. У їхньому шоу було дуже мало магії, зате воно було насичене номерами, суть яких полягала в усіляких звільненнях.
Так, у 1903 році під час гастролей у Москві до Гудіні звернувся начальник секретної служби Лебедєв. Він хотів перевірити можливість утечі з Бутирської в’язниці. Мага закували в кайдани і наручники й посадили в суцільнометалевий ящик для перевезення злочинців, замкнений у камері. Уже через 28 хвилин Гудіні без кайданів і наручників з’явився по той бік тюремної стіни. Секрет його звільнення так і залишився нерозгаданим. Це була єдина втеча за двохвікову історію в’язниці.
На відміну від ілюзіоністів того часу, Гудіні часто влаштовував публічні виступи, намагаючись зробити так, щоб їх побачило якнайбільше людей і щоб вони широко висвітлювалися в газетах. Його найвідоміший номер полягав у тім, що його підвішували вниз головою на одному з найвищих будинків чи мостів, надівши попередньо гамівну сорочку, і в ході виконання трюку він звільнявся з неї.
Здобувши широку популярність в Європі, Гудіні повернувся до США зіркою першої величини. Його гонорари були незрівнянні з тими сумами, що коли-небудь одержував фокусник. Хоч де б він ні виступав, він завжди справляв фурор.
Будучи багатою людиною, він весь час займався доброчинністю. Гудіні був другом американського президента Теодора Рузвельта, приймав у себе осіб королівської крові. Він перший здійснив політ у небі Австралії. У нього була найкраща в Америці театральна бібліотека. Крім того, він стояв біля джерел становлення американської кіноіндустрії.
Як відомо, Гаррі Гудіні був не тільки фокусником і містифікатором, а й не менш віртуозним викривачем. За свою кар’єру він сам і в співпраці з іншими експертами (наприклад, сером Артуром Конан Дойлем) «вивів на чисту воду» не один десяток чудотворців, ясновидців і магів.
Здатності Гудіні проходити крізь стіни, виходити з будь-яких приміщень в’язниць усіх країн дотепер залишаються непоясненими. Деякі його шанувальники впевнені, що у своїй роботі він послуговувався таємними езотеричними знаннями, які почерпнув із найбагатшої у світі бібліотеки книг з магії (більш як 5200 томів), зібраної ним особисто.
Блискуче життя закінчилося безглуздою трагедією. Під час гастролей у Канаді 21 жовтня 1926 року до нього у гримувальну ввійшов студент, який сказав, що чув, начебто Гудіні може витримати кілька сильних ударів в область живота, нічого при цьому не відчувши, і, щоб переконатися у вірогідності цих чуток, завдав розгубленому магові кілька ударів. У віці п’ятдесяти років Гудіні вже не міг похвалитися такими залізними м’язами, як у молоді роки. Ці удари спровокували розрив і без того вже слабкого апендикса, і за кілька днів, у переддень святкування Хелоуїна, Гаррі Гудіні помер у Детройті.
Остання містифікація Гудіні відбулася вже після його смерті. Колись він стверджував, що всі секрети своїх номерів він записав і сховав у сейфі, який дозволив відкрити в день свого столітнього ювілею. 6 квітня 1974 року заповіт Гудіні відкрили, та... жодних секретів там не було. Маг укотре втік від зацікавлених очей і забрав свої таємниці з собою.
