Олена Логвиненко починає нову книжку «Дзвін тиші» словами про те, що глибини психології творчості — таємниця навіть для самих творців.Це книга інтерв’ю з відомими письменниками: І. Біликом, В. Медведем, В. Дроздом, В. Кордуном, Р. Андріяшком тощо. Інтерв’ю — річ довільна. Проте керований О. Логвиненко човен діалогу не тоне в хвилях філософсько-естетичних шукань 90-х років, суперечок про культуру і політику. Втім, пані Логвиненко не ставить «історичних» запитань. Її мета — наблизитись до усвідомлених та підсвідомих таємниць творення, до елементарних речей. Ось запитання до Івана Білика: чому кинув пити каву? Відповідь: грошей не було! А що легше кинути: писати чи пити каву?.. Лабораторії митців обстежуються вигадливо, але з доконаним знанням справи. Тому внутрішні риси творчих натур не розчиняються в цій книзі в потоці слів.