Минуло 100 літ з дня народження Тимофія СтрокаЧа. Він із сім’ї українських переселенців на Далекому Сході, зі станції Погранична. Пізніше генерал казав: я став прикордонником у день появи на світ. У 16 літ — червоний партизан, воював з білочехами, японцями, білокозаками. В розвідку ходив разом з Фадєєвим, майбутнім автором «Молодої гвардії». Після громадянської служив на Амурі, в Даурії. Вступив до ВКП(б), 1935-го призначений на західний кордон. Так капітан Строкач уперше зустрівся з краєм предків. Є цікава довоєнна характеристика: офіцер хороший, та має недолік — надто товариський і дуже довіряє підлеглим! Почалася війна з Гітлером. Часто пишуть про паніку й хаос цих днів, але от рідкісна деталь: вже на 10-й день війни полковник Строкач подав нагородні листи, за якими в серпні 41-го перші бійці отримали звання Героїв, ордени та медалі! Найвідоміша сторінка життя Строкача — партизанська. 1942-го він очолив Український штаб партизанського руху (УШПР). Понад півмільйона бійців було у 60 з’єднаннях й 2000 партизанських загонів. Цю силу німці змушені були визнати «третім фронтом». 1946-го Строкач очолив МВС республіки. Повоєнні роки в Україні, особливо західній, були непрості. Строкача, не в усьому згодного з Берією, понижено до посади начальника УМВС Львівщини. Після арешту Берії він знову міністр. Останні роки життя генерал-лейтенант Строкач віддав спогадам «Наш позивний — Свобода». Дожив до 60 літ, похований на Байковому цвинтарі в Києві.
В. КОНЬКОВ, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ.
