2012 року було відкрито виконавче провадження по стягненню 150 тисяч гривень моральної шкоди. Боржник офіційно не працює, зареєстрованого майна чи земельної ділянки, згідно з запитами БТІ та земресурсів, у нього немає. Проте він проживає в будинку, 1/2 частина якого йому була подарована ще в 2000-х роках, технічний паспорт складений на весь будинок. Земельна ділянка не приватизована. Виходить, що фактично майно є, але стягнути його не можна. Чи вважається частина цього будинку його власністю, адже в Реєстраційній службі він її не реєстрував? Чи можливо стягнути майно з боржника?

Прізвище на прохання автора не вказуємо.

На сьогодні право власності на нерухоме майно, що було зареєстровано до 1 січня 2013 року, визнається державою та не підлягає обов’язковій перереєстрації в Реєстраційній службі. В обов’язковому порядку перереєструвати право на нерухомість необхідно тільки у разі, якщо виникла необхідність її відчуження. У вашому випадку для того, щоб здійснити стягнення на будинок, потрібно спочатку виділити через суд 1/2 частку в натурі, оскільки відповідно до ст. 366 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред’явити позов про виділ частки у натурі для звернення стягнення на неї. Для виявлення технічної можливості виділити кожному співвласнику відокремлене приміщення з власним входом призначається будівельно-технічна експертиза. Відповідно до п. 2. ст. 366 ЦК України, у разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу, кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності зі спрямуванням суми виторгу на погашення боргу.
Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 427/25204, передбачено, що коли реалізації підлягає житловий будинок, зазначаються відомості про земельну ділянку, на якій він розташований (зокрема її правовий режим та розмір). Відповідно до п. 3. ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.
Відповідно до п. 5. ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності документів, що характеризують об’єкт нерухомості, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача.
Отже, за активної участі стягувача і виконавця можливо через суд виділити у натурі частину будинку, оформити новий технічний паспорт, присвоїти земельній ділянці кадастровий номер, що дасть можливість реалізувати це майно шляхом проведення електронних торгів у рамках виконавчого провадження.