Цей день має особливе значення для суспільства, адже йдеться не лише про вшанування героїзму українських військових, а й про усвідомлення ціни, яку народ платить за право жити у власній вільній країні.
Указом Президента України № 621/2019 від 23 серпня 2019 року було запроваджено щорічне відзначення 29 серпня як Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Дата була обрана невипадково. Саме 29 серпня 2014 року під час виходу з оточення поблизу Іловайська на Донеччині відбулися одні з найбільш трагічних подій сучасної української воєнної історії.
Події під Іловайськом стали одним із найболючіших ударів для української армії. У серпні 2014 року добровольчі батальйони разом із підрозділами Збройних Сил України взяли участь у звільненні стратегічного міста Іловайськ. Утримати його було складно через чисельну перевагу противника, який отримав безпосередню підтримку регулярних російських військ. Коли ситуація стала критичною, було домовлено про вихід українських військових з оточення. Тоді українські військові та добровольці, які вийшли так званим «зеленим коридором» після домовленостей із російськими військовими, були підступно розстріляні. За офіційними даними, лише в Іловайському котлі загинули сотні захисників, ще більше було поранених і полонених.
Точна кількість жертв досі уточнюється, адже багато бійців вважалися зниклими безвісти. Ця трагедія стала болючим символом російської агресії проти України та одночасно символом незламності українських воїнів. Саме тому 29 серпня стало днем пам’яті усіх українських воїнів, які загинули, боронячи Україну від агресора.
Особливим символом цієї пам’ятної дати є соняшник. У серпні 2014 року українські бійці полягли серед розквітлих соняшникових полів Донеччини. Відтоді сонях став символом скорботи й пам’яті про загиблих воїнів. На державних заходах, у громадських ініціативах і приватних вшануваннях 29 серпня українці прикріплюють до одягу стилізоване зображення соняха як знак поваги та вдячності.
Щороку 29 серпня в Україні відбуваються заходи із вшанування пам’яті загиблих воїнів. На державному рівні — церемонії за участю керівництва держави, військових і родин полеглих. По всій країні проводять хвилини мовчання, панахиди, відкриття пам’ятних знаків. Громадські організації, волонтери та пересічні громадяни долучаються до акцій пам’яті — запалюють свічки, несуть квіти до меморіалів і могил героїв. Особливе місце у вшануванні посідають Національне військове кладовище у Києві та Меморіал захисників України.
З початком повномасштабного вторгнення рф у 2022 році День пам’яті захисників України набув ще більшого значення. Тисячі нових імен додалися до скорботного списку полеглих. Кожне українське місто й село має своїх героїв, які загинули на фронті чи під час ворожих обстрілів. Відзначення цього дня стало не лише актом вшанування, а й символом єдності нації. Українці вкотре підтверджують: пам’ять про героїв не зникне, вона житиме у серцях, у назвах вулиць, у шкільних уроках і в історії держави.
Окремої уваги заслуговує підтримка родин загиблих воїнів. Для них цей день — особливо важкий. Втрати, які вони пережили, не можна виміряти словами. Проте суспільство має моральний обов’язок підтримати їх, поділитися болем і вдячністю. У різних регіонах України діють ініціативи допомоги сім’ям загиблих: від соціальної підтримки до психологічної допомоги та створення спільнот пам’яті.
29 серпня — це не лише пам’ятна дата. Це день, коли кожен українець має зупинитися хоча б на мить, щоб згадати тих, завдяки кому ми маємо шанс жити у вільній державі. Герої, які полягли за Україну, залишаться у нашій пам’яті. Це нагадування, що незалежність має велику ціну. І сьогодні, коли боротьба триває, українське суспільство усвідомлює, що ціна свободи — надзвичайно висока. Тому вшанування полеглих Захисників — це не лише скорбота, а й клятва перед собою й майбутніми поколіннями зберегти й обстояти державність.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
