Купало (або Купайло) — прадавнє українське всенародне свято. Це день літнього сонцестояння — сонцевороту, коли велику силу мають вогонь і вода, а ще дерева і трави. За народними повір’ями, саме цієї найкоротшої в році чарівної ночі розцвітає дивоквіткою папороть, і можна знайти розрив-траву, що на скарби вказує. Але то як кому пощастить... Інші ж трави — материнка, звіробій, ромашка, подорожник, листя суниці — о цій порі справді цілющу силу мають.
Як розповідає керівник громади язичників України пані Галина Лозко, Купайло — за язичницькими віруваннями — бог шлюбу і земних плодів. Купальське дійство складається з багатьох елементів: плетіння вінків, запалювання колеса і спалювання Купайла (солом’яного опудала). Всі ці дії супроводжуються піснями, веселим сміхом молоді, ворожінням на вінках, купанням тощо. Ось тільки одна коротенька пісня, що її співає молодь купальської ночі, водячи хороводи навколо «Купайла» та «Марени»:
«Ой, купалочка купалася,
Та на березі сушилася,
Та й тому люди дивувалися.
Ой, не дивуйтеся сему, люди,
Бо я бачила дивнішеє:
Щука-риба красно ткала,
А рак на байрак цівки сучить,
А муха-горюха діжу місить,
Комар пищить, воду носить».
Наспівавшись, дівчата йдуть до річки чи озера, купаються й топлять там у воді «Марену». Потім тут же, на березі, розкладають вогонь, і, узявшись за руки, дівчата і хлопці парами стрибають через нього. Якщо руки не роз’єднаються — буде щасливим подружжя.
А під час ворожіння на вінках дівчата співають ось таку пісню:
«Заплету віночок,
Заплету шовковий —
На щастя, на долю,
На чорні брови.
Ой пущу віночок
На биструю воду —
На щастя, на долю,
На милого вроду.
Ой поплинь, віночку,
Прудко за водою —
На щастя, на долю,
Милому зо мною».
До речі, попіл із купальського вогнища беруть для посипання подвір’я та городу — для родючості. Волхви й відунки колись брали його для своїх потреб — лікування хворих, замовляння та чарування. Щоб здолати язичництво, християнські священики впродовж тисячі років залякували людей чаклунами, тому, на жаль, до нас дійшло тільки негативне значення цього рідновірського звичаю.
Купальські гуляння тривають усю ніч, а під ранок дуже корисно й покупатися в озері чи річці. Тож купайтеся собі — на здоров’я, на щастя, на довгії літа.
Олекса ВАЩЕНКО, журналіст.
Фотоетюд автора.
