460 років від початку створення Пересопницького Євангелія відзначили у селі Двірець в Ізяславському районі на Хмельниччині. Дослідники вважають, що саме тут у свято Успіння Пресвятої Богородиці 1556 року в Свято-Троїцькому монастирі було розпочато його написання. І хоча жодних слідів від цієї обителі не залишилося, зате про неї, село і монастир є згадка на одній із 482 рукописних сторінок Євангелія. 


З нагоди цієї дати в селі відбулись урочистості, під час яких згадали про княгиню Анастасію Заславську та її сподвижників — українських православних монахів Григорія й Михайла, котрі написали Святе Письмо рідною мовою і не злякалися переслідувань та утисків, якими в ті часи супроводжувався процес полонізації та окатоличення українських земель. Під час святкування у селі побувала факсимільна копія Двірецько-Пересопницького Євангелія, яка зберігається у фондах Ізяславського районного історико-краєзнавчого музею.


Селяни і гості взяли участь в урочистому богослужінні, під час якого молитвою згадали загиблих борців за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.


А продовженням свята стало відкриття нового приміщення сільської бібліотеки.


Ірина КОЗАК.


Хмельницька область.

 

ДО РЕЧІ

 

«Книга давняя краси небаченої»

 

 

 

Так свого часу нарекли Пересопницьке Євангеліє, якому в ці дні виповнюється 460 років. Працювали над ним з 1556 року по 1561-й. Нагадаємо, саме на цій Першокнизі присягають на вірність українському народові наші президенти. Оригінал цієї пам’ятки культури і релігієзнавства зберігається в селі Пересопниця на Рівненщині, де 2011 року було створено Культурно-археологічний центр Першокниги. Фаліант важить 9 кілограмів 300 грамів, писаний він на пергаменті і створили його, за свідченням істориків, архімандрит Пречистенського монастиря, перекладач Григорій та син протопопа писар Михайло Василевич, а оздобив маляр Федуско із Самбора. Замовила роботу княгиня Анастасія Заславська та долучилася княгиня Анна Чарторийська-Клеванська. Це є перший переклад Cвятого Письма на давньоукраїнську мову, а за вишуканістю оздоблення Пересопницьке Євангеліє не має собі рівних, звідси і «книга давняя краси небаченої».


Фото Марини КРИВДИ.