Коли у повоєнній Європі вийшла друком книга «Експедиція «Кон-Тікі» — світ ніби прокинувся після летаргійного сну. Це було диво. Здавалося, що книга цілком недоречна. Але знекровлений світ, який піднімався з руїн та оплакував загиблих, раптом захопився книжкою про мандри шістьох божевільних, які на плоту з бальсового дерева вирішили підкорити Тихий океан.

Її розкупили протягом 15 днів. У неймовірно короткий час  переклали 66 мовами світу (нині — більш як 70). Документальний фільм, знятий під час експедиції, 1951 року отримав «Оскар». Чим пояснювався такий успіх? Подорож на «Кон-Тікі» довела: людина може все! Якщо вона здатна підкорити на плоту океан, то впорається і з меншими труднощами. Іншими словами, ця книга дала людям надію і віру у власні сили!

А цього тижня у Києві також сталася подія, яка, на перший погляд, є ніби й не на часі, бо ж війна... У книгарні «Є» відбулася презентація книги «Феєрія пригод Тура Хейєрдала» авторства Юлії Косинської та Олега Крука. Вона народилася з інтерв’ю, яке авторам-журналістам пощастило взяти незадовго до смерті легендарного норвежця. Читається на одному диханні. Захоплює так само, як неймовірне життя дослідника. І знову, як десятки років тому, дає надію: людина здатна на все. Але найважче перемогти себе, а не океани. А океани... Тур Хейєрдал казав, що океани не роз’єднують континенти, а навпаки — об’єднують їх.

До слова, приваблює і художнє оформлення та якісна поліграфія. Книга побачила світ завдяки видавничому дому «Мандри». Тож на вигляд вона як путівник не тільки життям Тура Хейєрдала, а й тими неймовірними світами, в яких побували його експедиції.

«Мабуть, найголовніше, чого я навчився під час своїх численних подорожей, — бути оптимістом. За хмарами завжди сонце. Ніколи не варто забувати про це, — сказав на прощання авторам (і нам усім, бо на початку книги вміщено написане його рукою вітання всім українцям) Тур Хейєрдал. — І доки є хоча б маленька іскорка життя, не можна втрачати надію на велике полум’я. Адже немає нічого такого поганого, що в результаті не перетворилося б на добре».