МОН пропонує збільшити винагороду для молодих науковців — лауреатів премії Президента України. Про це повідомила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час вручення свідотцтв та почесних знаків ученим, котрі вибороли премію у 2017 році.
Нині авторські колективи отримують по 40 тисяч гривень. «Ми усвідомлюємо, що грошова премія, передбачена лауреатам, залишається досить символічною. Готуємо листи до Кабміну, аби її можна було збільшити з наступного бюджетного року», — зазначила Лілія Гриневич.
Майбутнє нашої науки потребує підтримки вже сьогодні. Середньостатистичний український дослідник має досить поважний вік. Втримати молоді кадри в науково-дослідних інститутах неймовірно складно — з огляду на мізерні зарплати та відсутність перспектив.
Президентська премія покликана підтримати талановитих учених віком до 40 років. Торік на її здобуття було подано 81 роботу, до конкурсу допустили 61. Зрештою відзначили 40 робіт, які, за словами міністра, «витримали серйозну конкуренцію». Найбільше президентських премій вибороли колективи, які працюють у структурі Національної академії наук України та Міністерства освіти.
Павла Михайлюка з Київського національного університету імені Тараса Шевченка відзначили за роботу «Флуоровмісні амінокислоти, аміни та діазоалкани: синтез та застосування в медичній хімії і агрохімії». Молодий науковець розробив та впровадив у практику органічного синтезу кілька нових реагентів. Їх застосовують і в розробці сучасних лікарських засобів. Результатами праці Павла Михайлюка вже користуються відомі у світі агрохімічні компанії.
За розробку ефективного медпрепарату для лікування гострих порушень мозкового кровообігу та інфаркту міокарда відзначено доктора медичних наук Олексія Ходаківського з Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.
Лауреатами президентської премії стали й співробітники Київської політехніки. Кандидати технічних наук Ірина Троснікова та Євген Солодкий створили нові об’ємно армовані надтверді композиційні матеріали, які порівняно з традиційними мають значно вищу міцність та зносостійкість. Керамічні армовані композити вже випробувано в ДП «Конструкторське бюро «Південне» як матеріали для корпусу камери рідинного двигуна. Розробки вчених застосовано також для підвищення твердості та щільності елементів керамічних пластин бронежилетів 6-го класу захисту, які пройшли успішні випробування на базі ЦНДІ озброєння та військової техніки Збройних Сил України.
У МОН обіцяють, що з 2019 року університети, які пройдуть відповідну атестацію, отримають базове фінансування для наукових досліджень.
До речі, у Києві 15—17 травня відбудеться Всеукраїнський фестиваль інновацій. Його програмою передбачено проведення конкурсу стратап-проектів. На конкурс свої розробки подаватимуть університети та наукові інститути, підпорядковані національній чи галузевим академіям наук та окремим міністерствам, а також навчальні заклади системи загальної середньої освіти. Як повідомили у МОН, заявки від учасників прийматимуть до 16 квітня.