У статті журналіста Бакита Асанова, розміщеній на радіо «Азаттык» (проект «Радіо Свободи» в Азії) зазначає, що перші наслідки можна помітити вже зараз: курс рубля впав, а разом з ним і курс національної валюти сома. І скоріш за все стрибки на валютному ринку тільки починаються.
Він нагадує, що Росія є головним торговельним партнером Киргизстану. Окрім того країна залежить від грошових переказів трудових мігрантів з Росії. Наприклад, торік вони переказали 2 млрд 700 млн доларів, що є майже чвертю ВВП Киргизстану.
Умбріель Теміралієв, колишній заступник міністра інвестицій розмірковує: «Якщо мігранти в Росії втратять роботу, вони не зможуть висилати гроші як раніше… І влада Росії обмежила вивезення доларів з країни. Можливо, мігранти надсилатимуть гроші в рублях. Що ми можемо купити за рублі? ПММ, газ та будівельні матеріали. Але інші речі, починаючи від одягу до планшетів та телефонів, купуємо за долари. Тому, якщо знизиться обсяг доларів, що надходять від мігрантів, то наслідки будуть серйозними».
Окрім того в умовах інфляції та скорочення робочих місць до Киргизстану з Росії будуть змушені повернутися більш як мільйон трудових мігрантів.
Тим часом Нацбанк країни прогнозує рівень інфляції 12%. Однак експерти вважають цю цифру оптимістичною. Окрім того вони прогнозують стрімке здороження товарів. Киргизстан імпортує з Росії більшість товарів, ПММ, будматеріалів, антибіотики, пшеницю тощо. Тому зростання цін на російському ринку безпосередньо відбивається на Киргизстані. У Бішкеку вже почали це відчувати. Міністр економіки Даніяр Амангелдієв вже пообіцяв підтримку деяким галузям для зменшення спекулятивних настроїв на ринку. Також було оголошено про запровадження тримісячного державного регулювання на цукор і олію.
У статті зазначається, що вже ускладнилася ситуація на ринку медикаментів Киргизстану, і не відомо, коли ситуація стабілізується. За даними Національного статистичного комітету, торік Киргизстан імпортував медикаментів на 168 млн. доларів. З них 26 млн. доларів припадає на Росію, 7,8 млн. доларів - на Україну.
Відчують киргизи брак товарів і на ринку побутової техніки та електроніки. Наприклад, згідно з офіційною статистикою, з 92 тисяч холодильників, завезених до Киргизстану торік, 40 тисяч було з Росії. Фахівець з інформаційних технологій Ермек Ніязов зазначає: «Певну частину електроніки, холодильників, мікрохвильових печей привозять із Росії. З ними можуть виникнути проблеми, тому що запчастини до них Росія закуповувала у західних країнах. Тепер може виникнути проблема у постачаннях до Киргизстану. Але більшість електроніки до нас завозять із Дубая та Китаю. Ми маємо альтернативні шляхи». Ніязов нагадав про необхідність відновлення торгівлі з Китаєм, що скоротилася через обмеження під час пандемії.
Прогнозують експерти, що на країну вплинуть і санкції, накладені на авіаційну галузь Росії, тому що більша частина авіаперевезень з Киргизстану відбувалася через аеропорти Росії. Тепер в країні планують переорієнтовуватися на аеропорти Туреччини.
А ще в країні із занепокоєнням поставилися до новини, що такі кіностудії як Disney, Warner Brothers відмовилися від показів своїх фільмів у Росії. Річ у тім, що раніше світові кіно гіганти укладали угоди з РФ, а вже звідти фільми поширювали в країни Центральної Азії.
У статті наводять слова директора мережі «Синематика» в Бишкеку Алмаза Кайипова: «Більшість студій розташовано у Москві. Через них фільми показують у Казахстані, Узбекистані, Киргизстані, Таджикистані, Білорусі та Вірменії. У Москві готують дубляж. У нас немає можливості робити це та й вигоди мало. Тому є побоювання, що через санкції у Киргизстані будуть проблеми з показом світових прем'єр. Ми зараз надсилаємо листи у великі світові компанії, пізніше стане відомо, продовжимо ми роботу чи ні».
Таким чином вже зрозуміло, що спільний економічний простір, в який Росія затягувала країни, що колись входили до складу Радянського Союзу, перетворив країни-учасники ЄврАзЕС в заручники і жертви політики Кремля. І хоча вони поспішають політично дистанціюватися від війни, яку Росія веде проти України, однак їм все ж доведеться відчути наслідки тісних економічних відносин з країною-агресором.
Проте говорять в Киргизстані і про нові можливості, зокрема переорієнтування на ринки інших країн, співпрацю з іншими міжнародними партнерами та пошук інвестицій від інших економічних партнерів. Від того, як швидко і успішно впорається бізнес та влада країни з цими викликами, залежатиме й економічна стабільність Киргизстану.
