Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув проєкт закону про засади державної політики національної пам’яті Українського народу (реєстр. № 13273).

Законопроєкт має на меті всебічне законодавче регулювання питань, пов’язаних із формуванням та реалізацією державної політики національної пам’яті Українського народу.

Ключові визначення, наведені в проєкті, зокрема:

- війна за Незалежність України — боротьба за незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України проти агресії російської федерації, яка розпочалася 19 лютого 2014 року, яка розглядається як наслідок імперської політики росії, спрямованої на заперечення української державності;

- державна політика національної пам’яті Українського народу;

- злочини проти Українського народу — геноциди, масові вбивства, катування, депортації та інші злочини проти людяності, воєнні злочини, переслідування з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та інших мотивів, інші злочини, вчинені проти Українського народу комуністичним і націонал-соціалістичним (нацистським) тоталітарними режимами, іншими політичними режимами;

- історична антиукраїнська пропаганда — поширення неправдивих історичних даних для глорифікації імперських та тоталітарних режимів, а також заперечення злочинів проти Українського народу;

- рашизм — гібридна тоталітарна ідеологія режиму держави-агресора, що поєднує російський шовінізм, імперіалізм, комуністичні та нацистські практики та інше.

Запровадження цієї ініціативи має на меті подолати імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності українського суспільства перед обличчям агресора.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики одностайно підтримав цю законодавчу ініціативу та рекомендував Парламенту прийняти законопроєкт за основу, керуючись положеннями частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

Обговорили реалізацію положень Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (№ 3894-IX), прийнятого Верховною Радою 20 серпня 2024 року.

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський представив учасникам засідання список нормативно-правових актів, ухвалених для подальшої реалізації цього закону, зокрема:

- постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2025 року № 107 «Про затвердження Порядку надання індивідуального погодження на відносини та/або зв’язки, та/або комунікації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2025 року № 541 «Про затвердження Порядку розгляду питання щодо підтвердження фактів використання релігійної організації для пропаганди ідеології «русского міра»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2025 року № 543 «Про затвердження Порядку проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена».

Також Віктор Єленський поінформував, що проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку передачі релігійній організації в безоплатне користування (позичку) державного або комунального майна, яке є культовим майном» отримав погодження від Міністерства юстиції України та Національного агентства з питань запобігання корупції і був поданий на розгляд Уряду.

Народний депутат України Володимир В’ятрович висловив занепокоєння щодо імплементації Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», зазначивши, що його положення реалізовувалися із зволіканнями та не в повному обсязі. У зв’язку з тим, що реалізація закону відбувається на тлі дезінформації, спрямованої проти нього, надзвичайно важливою стає діяльність державних органів в протидії цим маніпуляціям.

Голова Комітету Микита Потураєв звернув увагу, що діяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті щодо виконання закону є недостатньою. Комітет визнає, що нестача фахівців, обмежене фінансування та ресурси ускладнюють ефективне реагування на виклики у сфері свободи совісті, що, в свою чергу, перешкоджає повноцінній реалізації закону. У зв’язку з цим Комітет вирішив звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням посилити інституційну спроможність ДЕСС.

Комітет також звернеться до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, а також Міністерства закордонних справ з проханням підсилити адвокацію та інформаційну підтримку Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Мета — продемонструвати його відповідність міжнародним стандартам свободи совісті для міжнародних партнерів, неурядових організацій та широкої громадськості.

Наступним питанням розглянули проблему фінансування харківських театрів. З такою проблемою, яка набула суспільного розголосу, на адресу Комітету звернулися низка культурних діячів. Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич у своєму виступі зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення Харківська область є єдиною, де фінансування на культуру, зокрема на оплату роботи театрів, майже повністю припинили. Скорочення обсягів фінансування є прямим наслідком повномасштабної війни. Основними чинниками, що вплинули на це рішення, є необхідність термінової підтримки внутрішньо переміщених осіб, а також масштабні роботи з ремонту та відбудови критичної інфраструктури, житлового фонду, що зазнали значних руйнувань через ворожі атаки росії.

За словами представників театрів (Харківський державний академічний театр ляльок ім. В. А. Афанасьєва, Харківський академічний драматичний театр ім. Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, Харківський академічний театр музичної комедії, Харківський театр для дітей та юнацтва), в умовах обмеженого фінансування, відсутності забезпечення сталої демонстрації театральних заходів і вистав через масовані ворожі атаки, а також неможливості забезпечити наповнення глядацьких залів українські театри опинилися у критичному становищі. Це загрожує поступовою втратою професійних кадрів і знеціненням творчої інфраструктури Харківщини. І, як наслідок, під загрозою опиняється культурний розвиток загалом.

Голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький підкреслив важливість забезпечення фінансування з різних джерел — мультиканальне фінансування, яке включає державні та місцеві бюджети, а також приватні інвестиції та гранти, відкриє нові можливості для сталого розвитку театральної сфери.

Члени Комітету, обговоривши наявні проблеми, дійшли згоди, що необхідно організувати більш детальну дискусію. Заступник голови Комітету Павло Сушко підкреслив необхідність негайного обговорення згаданої проблеми, залучивши до цього всі зацікавлені сторони.

Як зазначили народні депутати, основна увага буде зосереджена на питаннях розвитку та функціонування театрів, і таку зустріч слід провести найближчим часом.

На засіданні порушили питання про необхідність зміни напису на пам’ятнику Лесі Українки, оскільки він містить елементи радянської пропаганди. З метою визначення чітких кроків для вирішення цієї проблеми Комітет за участю представників Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також Київської міської державної адміністрації, планує на найближчому засіданні детально обговорити це питання.

Розглянули питання функціонування та керівного складу національних заповідників у зв’язку із суспільним резонансом щодо зміни керівництва Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», а також відсторонення генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» Н. Куковальської.

З огляду на важливість і чутливість цих питань, депутати планують провести окреме засідання Комітету для детального аналізу ситуації, що дасть змогу всебічно розглянути обставини й знайти виважені рішення. Обговорення відбудеться найближчим часом, і додаткова інформація буде надана згодом.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.