На засіданні 28 липня Комітет з питань інтеграції України до ЄС розглянув проєкт закону № 13531 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про прокуратуру» щодо відновлення інституційної незалежності органів, що здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у справах про корупційні правопорушення. 

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що цей законопроєкт ініційований депутаткою Інною Совсун і поданий сорока вісьмома народними депутатами, у тому числі головою Комітету Іванною Климпуш-Цинцадзе та секретарем Комітету Валентином Наливайченком.

За словами голови Комітету, цей законопроєкт цілковито відновлює незалежність антикорупційних органів САП та НАБУ: «Він повністю відновлює статус-кво до того, як був ухвалений Верховною Радою України ганебний № 12414, який позбавляв САП і НАБУ незалежності, який, на жаль, надав зараз можливість призначати прокурорів у позаконкурсний спосіб, звільняти прокурорів достатньо свавільно, який підняв хвилю обурення українських громадян».

Застереження щодо ухваленого минулого тижня законопроєкту № 12414 висловили також західні партнери України. Ухвалений законопроєкт № 12414, зокрема, розширив повноваження Генерального прокурора України, що призвело до зміни балансу повноважень між органами, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво.

Генпрокурору було надано повноваження витребовувати матеріали будь-якого кримінального провадження, визначати підслідність кримінальних правопорушень на власний розсуд, а також приймати рішення про закриття проваджень або зміну органу досудового розслідування, включно з тими, що належать до виключної компетенції Національного антикорупційного бюро України.

Крім того, Генпрокурору без погодження з керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було надано повноваження надавати вказівки прокурорам САП, а також самостійно вирішувати питання щодо повідомлення про підозру особам, які займають високі державні посади.

Таке нормативне регулювання, на думку авторів законопроєкту № 13531, де-факто уможливлює втручання у діяльність незалежних антикорупційних органів, що прямо суперечить принципу розподілу повноважень між суб’єктами кримінального провадження.

Запроваджені зміни не лише змінюють функціональну модель кримінального процесуального законодавства України, а й створюють ризики порушення міжнародних зобов’язань держави.

«Незважаючи на всі застереження, які звучали у залі протягом обговорення ухвалення № 12414, він, на жаль, карколомними, блискавичними кроками був ухвалений, підписаний Головою Верховної Ради, підписаний Президентом і навіть оприлюднений у той само день. Я сподіваюся, що урок винесено з того, що відбулося, і ми зможемо всі спільно докластися до того, щоби цю ганьбу відмотати назад і поновити можливості для незалежної роботи Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ну і, власне кажучи, не додавати ніяких обмежень додаткових їхній роботі», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Тому законопроєкт № 13531 передбачає відновлення правової конструкції, яка забезпечує: виключну підсудність кримінальних правопорушень, що належать до компетенції НАБУ; автономність процесуального керівництва у межах САП без втручання Генерального прокурора; процесуальні гарантії незалежності органів досудового розслідування; запобігання надмірній концентрації повноважень в одному органі. За висновком Комітету, проєкт закону відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та у рамках членства у Раді Європи.

Також члени Комітету розглянули проєкт закону № 13533 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, внесений Президентом України.

У пояснювальній записці до нього вказано, що чинна редакція Кримінального процесуального кодексу України містить потенційні ризики для ефективного функціонування антикорупційної інфраструктури в Україні, зокрема щодо незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Мета законопроєкту, як вказано в обґрунтуванні, — гарантувати зміцнення інституційної незалежності НАБУ та САП, а також забезпечити надійний захист їхньої діяльності від впливів та втручання держави-агресора.

Щодо цього законопроєкту голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС висловила застереження, що він не повертає норми, які були скасовані законопроєктом № 12414 і які стосувалися конкурсного відбору працівників Офісу Генерального прокурора, і ці норми залишатимуться на час воєнного стану. Також вона зазначила, що, за попереднім висновком експертів Комітету та відповідно до європейських практик, дослідження на поліграфі, які законопроєкт № 13533 пропонує зробити обов’язковими, в Європі вважаються сумнівною практикою, а в судах не є належними доказами.

Крім цього, законопроєкт, за словами голови Комітету, запроваджує дискримінаційну норму щодо заборони співробітникам НАБУ та САП виїздити за кордон. Члени Комітету не підтримали запропонований експертами секретаріату Комітету висновок, який надавав зауваження до проєкту закону № 13533 та пропонував його доопрацювати.

«Ті зауваження, які стосуються поліграфа, а ми насправді в деталях почули, що немає там жодної проблеми, і ті зауваження, які стосуються питань виїзду за кордон, немає потреби це у нашому висновку озвучувати. Це не стосується наших євроінтеграційних зобов’язань. Відповідним чином я запропонував, аби ті положення було видалено з нашого проєкту висновку», — сказав перший заступник голови Комітету Вадим Галайчук.

Члени Комітету підтримали запропонований заступником голови Комітету висновок про те, що законопроєкт відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та у рамках членства у Раді Європи. Голова Комітету застерегла, що законопроєкт № 13533 пропонує тільки частково відновити статус-кво антикорупційної архітектури.

«А тепер колеги я закликаю вас дуже уважно стежити за тим, який цей інструмент, якщо це буде проголосовано у залі (Верховної Ради), може бути використаний у якості тиску, в якості неправових інструментів досягнення політичних цілей. Думаю, що ми з вами це побачимо у майбутньому і доведеться це також колись виправляти», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Комітет з питань інтеграції України до ЄС також не підтримав пропозицію секретаря Комітету Валентина Наливайченка звернутися до Голови Верховної Ради України щодо невідкладного зібрання засідання Парламенту для того, щоби розглянути законопроєкти, які в тому чи іншому вигляді пропонують відновлення незалежності антикорупційних органів. Найближче засідання парламенту заплановано лише на 31 липня.

Члени Комітету під час засідання також розглянули проєкт закону про ратифікацію Фінансової угоди «Програма відновлення України ІІІ» Транш В між Україною та Європейським інвестиційним банком (https://itd.rada.gov.ua/billInfo /Bills/Card/56854). Угода передбачає надання Україні 100 мільйонів євро в рамках інструменту Ukraine Facility на реалізацію заходів з відновлення, відбудови та покращення критичної та соціальної інфраструктури. Комітет ухвалив рішення ре-комендувати Верховній Раді України прийняти проект закону за основу та в цілому.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.