На конференції обговорювали сучасні виклики для медіа: роль штучного інтелекту та BigTech у сфері новин і регуляції, етичні стандарти використання ШІ, довіру аудиторії в соцмережах, а також майбутнє медіаграмотності та залучення молоді. Учасники ділилися баченням, як Суспільне мовлення й українські медіа можуть залишатися впливовими, конкурувати за увагу молодої аудиторії, протистояти російському контенту й підтримувати зв’язок з українською молоддю за кордоном.
За словами Олександра Корнієнка, медіаграмотність українських дітей має ґрунтуватися не лише на вмінні критично сприймати інформацію, а й на витісненні російського контенту та створенні якісної української альтернативи. Йдеться не тільки про блокування пропагандистських матеріалів для дорослих, а й про контент, спрямований на дітей — зокрема розважальні канали та лайфстайл-продукти країни-агресора.
Паралельно, за словами Першого віцеспікера, необхідно розвивати власний, український дитячий і підлітковий контент — освітній, пізнавальний і культурний, який формуватиме національно-патріотичні цінності, розповідатиме про українську історію та героїв у зрозумілій для молодшої аудиторії формі. Важливу роль у цьому процесі має відігравати Суспільне мовлення, виконуючи ширшу освітню та просвітницьку функцію.
Окремим напрямом, на його думку, має стати створення якісних освітніх комплексів та альтернатив до шкільних програм, а також розвиток сучасних медіапродуктів — зокрема серіалів для підліткової аудиторії. Водночас важливо зберігати зв’язок з українськими дітьми, які перебувають за кордоном, аби вони залишалися у вітчизняному інформаційному просторі.
Він висловив думку, що держава має підтримувати українські цифрові продукти для дітей, закладаючи фінансування на їх просування, щоб вони могли конкурувати з Netflix та YouTube. Також він запропонував розвивати українське наукове блогерство як альтернативу російському, яке наразі заповнює цю нішу.
При цьому Перший віцеспікер наголосив: не менш значущою є й робота з батьками, адже саме вони формують медіасередовище дитини, а отже, відповідальність за цей напрям є спільним завданням і великим викликом для суспільства.
«Мова йде не лише про захист від російського впливу. Наше завдання — зберегти українську ідентичність дітей, зокрема тих, хто зараз перебуває за кордоном. Для цього потрібен контент, адаптований до їхніх реалій, сучасні та універсальні формати, які допомагають підтримувати контакт з українською культурою та життям суспільства», — наголосив Олександр Корнієнко, зауваживши, що у Верховній Раді вже є ініціатива звернутися до РНБО щодо блокування російських дитячих каналів в українському медіапросторі.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
