Це відносно нова, але надзвичайно важлива дата у міжнародному календарі, яка щорічно нагадує людству про одну з найглобальніших загроз для його існування.

День був започаткований рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 2013 році. У резолюції A/RES/68/32 наголошувалося, що повне знищення ядерної зброї залишається пріоритетом міжнародної спільноти та найкращою гарантією того, що ці види озброєнь ніколи не будуть використані. Ідея відзначати такий день невипадкова: світ уже неодноразово опинявся на межі ядерної катастрофи, і навіть сьогодні ризик її виникнення, на жаль, не зник.

Після 1945 року, коли ядерні бомби вперше були застосовані проти японських міст Хіросіми та Нагасакі, наслідки ядерної війни стали очевидними для всього світу. Загибель сотень тисяч людей, руйнування, радіаційне зараження — усе це довело, що ядерна зброя не може бути звичайним інструментом ведення війни. Нині у світі, за різними оцінками, існує близько 12-13 тисяч ядерних боєзарядів. Переважна їх більшість належить двом державам — США та рф. Інші країни, які офіційно мають ядерний арсенал, — Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея. Хоча після холодної війни відбулося суттєве скорочення ядерних арсеналів, вони залишаються здатними знищити цивілізацію у разі масштабного конфлікту.

Ідея ядерного роззброєння виникла ще в середині ХХ століття. У 1968 році був підписаний Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який став основою глобальної системи контролю. Він передбачає, що держави, які не володіють ядерною зброєю, відмовляються від її створення, а країни «ядерної п’ятірки» поступово зобов’язуються скорочувати свої арсенали.

У 2017 році була прийнята ще одна знакова угода — Договір про заборону ядерної зброї, що набрав чинності у 2021 році. Він став першим юридично зобов’язувальним міжнародним документом, який повністю забороняє розробку, випробування, виробництво, накопичення, використання чи погрозу застосування ядерної зброї.

Роль України у темі ядерного роззброєння особлива. Після розпаду срср у 1991 році вона успадкувала третій за розміром ядерний арсенал у світі. Проте вже у 1994 році наша держава приєдналася до ДНЯЗ як без’ядерна і передала боєзаряди рф. Взамін у Будапештському меморандумі було закріплено гарантії безпеки від ядерних держав. На жаль, ці гарантії виявилися паперовими: у 2014 році росія здійснила агресію проти України, а з 2022 року розв’язала повномасштабну війну. Ба більше, кремль регулярно вдається до ядерного шантажу, що ще раз доводить: доки існує ядерна зброя, існує й загроза її використання.

Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї — це не лише нагадування про страшні сторінки історії, а й заклик до майбутніх поколінь. Світова спільнота стоїть перед вибором: або знайти шляхи до глобальної безпеки без ядерного озброєння, або жити з постійним ризиком катастрофи.

26 вересня — це день, коли світ ще раз зупиняється, аби замислитися: якою буде наша планета завтра? Чи зможуть майбутні покоління жити без страху перед ядерною війною? Відповідь залежить від рішень, які приймаються сьогодні.

Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї — це символ віри в те, що людство здатне відмовитися від найстрашнішого інструменту знищення та обрати шлях миру і співпраці.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.