Ця дата символізує відновлення єдності німецького народу після десятиліть поділу країни на дві держави — ФРН і НДР. Свято має не лише політичне, а й глибоке символічне та історичне значення, адже воно стало завершальним акордом процесу, який увійшов в історію як «німецьке возз’єднання».

Після поразки Німеччини у Другій світовій війні 1945 року країна була розділена на чотири окупаційні зони — радянську, американську, британську та французьку. Дуже швидко, в умовах холодної війни, цей розподіл перетворився на політичний та ідеологічний поділ. У 1949 році на території західних зон було проголошено створення Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), а в радянській зоні — Німецької Демократичної Республіки (НДР).

З цього моменту історія країни пішла двома різними шляхами. ФРН інтегрувалася у західні економічні та політичні структури, ставши частиною Європейського співтовариства, а згодом і ЄС. НДР, своєю чергою, опинилася під впливом срср, обравши соціалістичний шлях розвитку. Символом поділу стала побудована в 1961 році Берлінська стіна, яка на довгі десятиліття розділила не лише столицю, а й долі мільйонів людей.

Наприкінці 1980-х, під тиском економічної кризи, демократичних рухів та змін у Східній Європі, система в НДР почала руйнуватися. Кульмінаційною подією стало 9 листопада 1989 року, коли після масових протестів і дипломатичних рішень було відкрито Берлінську стіну. Цей день став символом свободи, перемоги демократії та кроком до возз’єднання Німеччини.

Процес об’єднання вимагав складних переговорів не лише між ФРН та НДР, а і з країнами — переможцями у Другій світовій війні: США, Великою Британією, Францією та срср. Так званий «Договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини» («Договір два плюс чотири»), підписаний у вересні 1990 року, став правовою основою об’єднання.

3 жовтня 1990 року відбулося офіційне приєднання НДР до Федеративної Республіки Німеччина. Саме ця дата й була проголошена національним святом.

День німецької єдності має для країни виняткове значення. Він символізує подолання поділу, торжество свободи, демократії та права народу на самовизначення.

Для багатьох німців це ще й день особистих спогадів: возз’єднання родин, відновлення контактів, відчуття приналежності до єдиної батьківщини. Свято також нагадує, наскільки складним був шлях до свободи і як важливо берегти демократичні цінності. Німеччина відзначає його з усвідомленням того, що єдність — не даність, а постійна спільна праця громадян і держави.

День німецької єдності — єдине національне свято, яке відзначається на всій території Федеративної Республіки. Щороку урочистості відбуваються у столиці однієї з федеральних земель, що підкреслює принцип федералізму та рівність усіх регіонів. Центральною подією є офіційна державна церемонія за участю федерального президента, канцлера, членів уряду, депутатів Бундестагу та представників федеральних земель. Це день, коли вшановується культурне розмаїття країни, її досягнення та відкритість. Символом свята стає підняття національного прапора перед Бундестагом у Берліні.

Возз’єднання Німеччини було непростим процесом. На країну чекали величезні соціально-економічні виклики: різниця у рівні життя між Заходом і Сходом, потреба в модернізації інфраструктури колишньої НДР, інтеграція суспільства. Попри мільярдні інвестиції та десятиліття зусиль, дискусії про «східні» й «західні» відмінності залишаються актуальними й сьогодні.

Водночас досвід возз’єднання Німеччини став важливим прикладом для світу — як символ мирних змін та доведення того, що подолати бар’єри можливо навіть після десятиліть розділення.

Сьогодні Німеччина — одна з провідних демократій світу, важливий член Європейського Союзу та НАТО, країна, яка активно підтримує міжнародні мирні ініціативи. Особливу роль ФРН відіграє у допомозі Україні після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Німеччина надає військову, гуманітарну та фінансову підтримку, виступає адвокатом українських інтересів на європейській та світовій арені.

День німецької єдності має подвійне значення: він нагадує про важливість національної єдності та водночас є прикладом того, що мирні зміни можливі. Для українців ця дата особливо промовиста, адже символізує боротьбу за свободу, незалежність і соборність — цінності, які сьогодні є надзвичайно актуальними для нашої держави.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.