Ця дата має глибокий історичний і символічний сенс: вона вшановує легендарний початок корейської державності та формування національної ідентичності, коріння якої сягають у найдавніші часи.

Згідно з давнім переказом, що зберігся у класичній хроніці «Самгук Юса» («Спогади про три царства»), історія Кореї бере початок у 2333 році до н. е., коли легендарний правитель Танґун Вангом заснував першу корейську державу — Кочосон (Древній Чосон). Розповідається про небесного владику Хвануна, який зійшов з неба, щоб дати людям закони та навчити їх ремесел. Його син Танґун народився від союзу із жінкою, яка після суворого випробування перетворилася з ведмедиці на людину. Саме Танґун вважається засновником першої корейської держави, символом об’єднання небесного й земного начал. І хоча наукових доказів існування Танґуна немає, його постать стала невід’ємною частиною національної міфології та культурної пам’яті. Саме з цієї легенди починається відлік корейської історії, що налічує понад 4300 років.

День заснування Нації почали офіційно відзначати ще в часи династії Корьо, а особливого значення свято набуло в пе-ріод династії Чосон, коли культ Танґуна зміцнився як символ єдності та державності. У XIX—XX століттях, під час колоніального панування Японії (1910—1945), відзначення цього дня мало особливий зміст — воно слугувало формою національного спротиву та нагадувало корейцям про їхню тисячолітню історію і право на незалежність. Після проголошення Республіки Корея у 1948 році День заснування Нації (Кечхонджоль) було офіційно закріплено як державне свято. Кечхонджоль у перекладі означає «День відкриття небес». Це символічне нагадування про момент, коли «небо відкрилося» для нового народу й держави.

На честь свята проводяться офіційні державні церемонії за участю президента, урядовців, військових та духовенства; вшанування пам’яті Танґуна у меморіальних комплексах і храмах, зокрема в Алтангу — місці, де за легендою похований засновник; численні культурні заходи,
театралізовані постановки, що відтворюють стародавні обряди. Обов’язковим є підняття національного прапора, читання історичних документів, урочисті промови про єдність і неперервність корейської історії. У Сеулі відбуваються великі святкові паради.

Для сучасних корейців День заснування Нації — це не лише спогад про міфічне минуле, а й нагадування про спадкоємність поколінь та єдність народу. Він підкреслює ідею, що нація зберегла свою ідентичність і культуру попри всі труднощі: війни, колонізацію, поділ на Північ і Південь.

Попри непросту сучасну політичну ситуацію на Корейському півострові це свято сприймається як спільне для всіх корейців — і на Півдні, і на Півночі.

В обох країнах існують власні варіації легенд про Танґуна, і обидві визнають його символом заснування нації. Це свідчить про спільну історичну основу, яка зберігається навіть попри десятиліття розділення.

Сьогодні Республіка Корея є однією з найбільш технологічно розвинених держав світу, потужним членом міжнародної спільноти, що активно підтримує ідеї миру та безпеки.

Після початку повномасштабної агресії росії проти України в 2022 році Корея стала важливим партнером нашої держави, надаючи фінансову та гуманітарну допомогу, підтримуючи українські проєкти

у сфері освіти, медицини та відбудови. Південна Корея також виступає за посилення санкцій проти агресора та підтримує Україну на міжнародних майданчиках.

Таким чином, відзначаючи своє національне свято, корейці водночас демонструють відданість універсальним цінно-стям свободи, незалежності та єдності.

День заснування Нації — це свято, яке поєднує легенду й історію, духовне й політичне, минуле й сучасне. Для Республіки Корея 3 жовтня є символом витоків державності, неперервності традицій та прагнення до єдності. Для світу ж це нагадування про те, що національна ідентичність і спадкоємність можуть стати потужною силою, яка допомагає народу долати найважчі випробування.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.