Це відносно нове державне свято, встановлене Указом Президента України № 417/2020 від 30 вересня 2020 року. Його мета — вшанувати військовослужбовців, резервістів, добровольців та всіх громадян, які беруть участь у захисті своєї країни у складі Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Ідея створення дієвої системи територіальної оборони виникла ще в перші роки війни з росією у 2014—2015 роках. Тоді добровольчі батальйони, загони самооборони та волонтерські ініціативи фактично стали першою лінією оборони на сході України. Досвід показав, що народне ополчення та готовність громадян захищати свої домівки — важливий фактор стримування ворога.
У липні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про основи національного спротиву» (№ 5557), який набрав чинності 1 січня 2022 року, запровадивши систему національного спротиву, що складається з територіальної оборони, руху опору та підготовки громадян України до захисту держави. Вони стали окремим родом сил Збройних Сил України, покликаним діяти в кожному регіоні, в кожній громаді, захищаючи насамперед місцеве населення, стратегічні об’єкти, комунікації та забезпечуючи взаємодію з регулярними частинами армії.
24 лютого 2022 року територіальна оборона стала справжнім щитом для України. Саме її підрозділи одними з перших прийняли на себе удар агресора. У Київській, Харківській, Чернігівській, Сумській, Одеській, Миколаївській та інших областях загони тероборони забезпечили захист міст і селищ, організували патрулювання, чергування на блокпостах, евакуацію цивільних, доставку гуманітарної допомоги. Тисячі українців буквально за кілька днів після оголошення мобілізації стали до лав територіальної оборони. Це були люди різних професій: учителі, інженери, лікарі, програмісти, студенти, підприємці... Багато хто не мав військового досвіду, але їх об’єднало головне — бажання захистити рідний дім. Завдяки такій масовій підтримці тероборона швидко перетворилася на потужний фактор стримування окупантів.
У Київській області саме бійці тероборони разом із регулярними військами ЗСУ стали ключовою силою у зриві планів ворога швидко захопити столицю. На півдні країни підрозділи тероборони брали участь у боях за Миколаїв, забезпечували захист Одеси та інших прифронтових міст. На сході вони допомагали зупиняти просування ворога в Харківській та Донецькій областях.
Сили територіальної оборони мають широкий спектр завдань: оборона визначених територій та об’єктів, охорона та захист державного кордону, боротьба з диверсійно-розвідувальними групами ворога, охорона об’єктів критичної інфраструктури, забезпечення громадського порядку, участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Вони формуються за територіальним принципом — у кожній області, районі, громаді створюються бригади та батальйони, які в разі загрози одразу стають до захисту свого регіону. Такий підхід дозволяє максимально швидко мобілізувати сили і діяти там, де люди добре знають місцевість, інфраструктуру та потреби громади.
Особливістю тероборони є її масовість і народний характер. Це не лише військові формування, а й символ єдності суспільства. Люди, які ще вчора жили мирним життям, сьогодні одягли форму і взяли до рук зброю. Їх підтримують волонтери, місцева влада, бізнес. Територіальна оборона стала своєрідним містком між армією та народом, уособленням гасла: «Вся країна — фортеця».
Війна показала ефективність, але й одночасно оголила проблеми розвитку тероборони. Серед них — необхідність якісної підготовки резервістів, забезпечення сучасним озброєнням, транспортом і засобами зв’язку. Попри труднощі держава поступово посилює підтримку Сил територіальної оборони, розширює їхні можливості, вдосконалює систему управління.
У майбутньому роль тероборони залишатиметься ключовою не лише у відбитті агресії, а й у гарантуванні стабільності після перемоги. Вона має стати важливим елементом системи національної безпеки, здатним швидко реагувати на будь-які загрози — як зовнішні, так і внутрішні.
У День територіальної оборони в Україні відбуваються урочисті заходи, зустрічі з військовими, нагородження бійців, акції пам’яті. Особливої шани заслуговують ті, хто віддав життя у боротьбі за свободу і незалежність України.
День територіальної оборони України — це вияв поваги до людей, які першими стали на захист держави в найважчі часи. Це свято мужності, єдності та відповідальності, адже воїни тероборони довели: сила народу здатна зупинити навіть чисельно переважаючого ворога. 5 жовтня ми вшановуємо не тільки військових, а й усіх добровольців, які довели, що справжня зброя українців — це єдність і готовність боротися за свободу.
Сьогодні територіальна оборона — це символ незламності України, її віри в перемогу та майбутнє.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.