У заході взяли участь члени комісії, народні депутати України, представники державних органів — НКРЕКП, Міненерго, Мінекономіки, АМКУ, РНБО, основних суб’єктів ринку — НЕК «Укренерго», Оператора ринку, «Гарантованого покупця», Української енергетичної біржі, учасників ринку — «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Енергетична компанія України», ДТЕК, а також представники галузевих організацій, фахівці та експерти.

Голова комісії Олексій Кучеренко, відкриваючи засідання, повідомив, що Тимчасова слідча комісія, згідно із законом, напрацьовує остаточний звіт, адже незабаром мине рік її роботи. Наразі ж поточна ситуація на енергетичному ринку об’єктивно стала потребувати детального аналізу. Події останніх місяців змусили провести це обговорення, щоб оцінити останні тенденції, обговорити значні коливання цін, дослідити процеси на ринку та прийняти обґрунтовані рішення, які забезпечать прозорість, стабільність і довіру до функціонування енергетичного сектору в Україні.

За результатами моніторингу українського ринку електроенергії, у серпні та вересні 2025 року зафіксовано рекордні показники експорту та тимчасовий профіцит енергоресурсів. Так, за 14 днів серпня експорт становив 289 тисяч мегават-годин, а в першій половині вересня — 307 тисяч мегават-годин. Імпорт за другу половину серпня становив 52 тисячі мегават-годин.

За оцінками аналітиків, вересень став місяцем рекордного експорту: обсяг експорту збільшився на 40% порівняно з попереднім періодом. Сезонний профіцит електроенергії природно тиснув на ринкові ціни, що стало несподіванкою для трейдерів. Попри те, що профіцит мав сезонний характер, трейдери не спрогнозували, що показало високий рівень невизначеності на ринку.

Також станом на сьогодні велика частина контрактів в Україні прив’язується до ринку доби наперед (РДН), чого немає у більшості європейських країн. Ця особливість впливає на стабільність ціни та конкурентоспроможність.

Дискусія учасників робочої групи показала, що прогнозування цін залишається складним завданням через поєднання природного профіциту та регуляторних обмежень.

Було відзначено і проблему, що деякі нові учасники ринку швидко стають трейдерами та отримують можливість торгівлі значними обсягами електроенергії, що дозволило маніпулювати цінами та ситуацією.

Водночас ринок практично не зазнає втрат у разі їх відсутності.

Учасники наради дійшли висновку, що у вересні під час сезонного профіциту на ринку електроенергії зловживань та маніпуляцій не виявлено. Натомість зафіксовано лише помилки в торговельних стратегіях окремих учасників ще молодого ринку та вплив зовнішніх факторів на формування ціни — таких як тепла погода, кількість працюючих блоків атомної та газової генерації.

Учасники обговорення також наголосили, що державні органи повинні забезпечувати належний контроль і моніторинг ринку, а незалежність Регулятора має йти разом із високою відповідальністю. «Ми утримуємо

Регулятор своїми платежами і вправі вимагати від нього професійної роботи», — зазначив голова комісії.

У свою чергу НКРЕКП поінформувала про початок дослідження ринкової ситуації з точки зору можливих порушень законодавства. Антимонопольний комітет також повідомив, що здійснює моніторинг енергоринку.

Головою комісії було запропоновано Міністерству економіки брати активнішу участь у підготовці регуляторних актів, що стосуються енергоринку, у першу чергу Регулятора.

Одним з учасників обговорення для прикладу було наведено французьку модель ринку електроенергії. За структурою ринку українська система дещо схожа на французьку: майже 54% енергобалансу становлять зелена генерація та гідроенергія. Проте система ПСО у Франції має інше регулювання, що дає змогу компенсувати витрати компаній під час продажу дешевої електроенергії населенню.

Фахівці також зазначили, що українська енергосистема є технічно та фінансово розбалансованою. 90% проблем виникли через відсутність ефективного управління та регулювання протягом останніх двох десятиліть. Це призвело до гіпертрофованої структури потужностей, високої частки стохастичної генерації та нерівномірного розподілу ресурсів.

«Ми взяли австрійську модель для дефіцитної країни і застосували її до профіцитної до війни України, додавши численні виключення. Ринок був неналежно організований ще до свого запуску», — вважає один з експертів.

Окрім цього, перші два роки функціонування нового ринку відбувалося без належної інфраструктури та належно працюючої платформи ММС, що дозволяло частково маніпулювати результатами.

Підсумовуючи обговорення, учасники дійшли згоди, що в короткостроковій перспективі можливо навести відносний порядок на ринку за рахунок правил та законодавчих змін, усунути зловживання та підвищити ефективність. Серед можливих напрямів досягнення цього можуть виступати:

- максимізація експорту та імпорту електроенергії, орієнтація на суміжні країни, посилення контролю за ринковими процесами;

- активізація роботи над законопроєктом про інтеграцію енергосистем (market couрling);

- зміни до закону про національного Регулятора для підвищення його відповідальність, інституційної спроможності та незалежності.

Обговорення на засіданні робочої групи підтвердило: український ринок електроенергії потребує системних змін, активної участі держави та вдосконалення регуляторних механізмів. Стратегічна мета — стабілізувати ринок, забезпечити прозорість, підвищити ефективність та інтеграцію з європейським енергетичним простором.

Учасники засідання відзначили важливість продовження моніторингу та дискусій щодо законодавчих змін і практичних рішень для підтримки балансу між державним регулюванням та ринковою конкуренцією.

Адже ключове завдання єдине — забезпечити стійкість та прозорість енергоринку.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.