Його започатковано в 1992-му з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Це не просто дата в календарі — це нагадування про те, що без здорової психіки немає повноцінного життя, а в умовах воєн і криз турбота про душевний стан людей стає питанням національної безпеки. Головна мета дня — привернути увагу до проблем психічного благополуччя, розвіяти стереотипи й показати, що звертатися по допомогу — це не слабкість, а ознака зрілості. Щороку обирається нова тема. У 2025-му світ говорить про «Психічне здоров’я в умовах гуманітарних криз», і для України це питання звучить особливо гостро.

Повномасштабне вторгнення росії у лютому 2022 року залишило глибокий слід у свідомості мільйонів українців. Втрата безпеки, рідних, дому, вимушене переселення, щоденні новини про обстріли — все це створює хронічний стрес, який поступово виснажує. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 10 мільйонів українців потребують психологічної або психіатричної допомоги. Майже половина населення відзначає погіршення психічного стану, а близько 70 відсотків живуть у постійному стресі чи тривозі.

Війна спричинила різке зростання кількості випадків депресії, тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Особливо вразливими є внутрішньо переміщені особи, діти, ветерани, медики та волонтери. Лікарі-реаніматологи, військові хірурги, працівники швидкої допомоги зізнаються: найважче не фізичне виснаження, а психологічне — від постійного болю, страху й відповідальності. Діти реагують на вибухи панічними атаками, безсонням, агресією або замкненістю. Молодь, яка виросла під час війни, часто не пам’ятає спокійного життя — і це створює нові виклики для суспільства.

Психічне здоров’я українців стало однією з найгостріших тем після 2022-го. За офіційними даними, в перші два роки війни кількість госпіталізацій до психіатричних лікарень значно зросла. Багато людей уперше звернулися до психолога або психіатра — те, що ще нещодавно вважалося «неприйнятним» чи «соромним», сьогодні сприймається як необхідність.

Утім, система охорони психічного здоров’я в Україні й досі залишається перевантаженою. До війни вона й так потребувала реформування: не вистачало фахівців, бракувало фінансування, більшість послуг надавали у великих психіатричних лікарнях, тоді як допомога на рівні громад була обмеженою. Тепер навантаження на медиків зросло в кілька разів, а попит на психологічну підтримку — колосальний.

Держава, міжнародні партнери та громадські організації вже розгорнули низку програм допомоги. Україна приєдналася до Спеціальної ініціативи ВООЗ із психічного здоров’я, що передбачає розвиток мережі психологічної підтримки в громадах, навчання лікарів і створення умов, аби кожен міг отримати допомогу без стигми та страху.

У багатьох громадах уже працюють команди психічного здоров’я, відкриваються безплатні онлайн-консультації, створюються кризові центри для дітей і ветеранів.

Наприклад, скандинавські донори фінансують створення онлайн-клініки для українських дітей, які пережили травми війни. Велику роль відіграють громадські ініціативи: гарячі лінії, волонтерські програми підтримки, групи для ветеранів і переселенців. Дедалі частіше проводяться інформаційні кампанії, які навчають простих навичок психологічної самодопомоги — дихальні вправи, релаксація, підтримка соціальних зв’язків, збереження режиму сну.

Найважчий бар’єр — це не дефіцит фахівців, а страх звернутися по допомогу. В нашій культурі ще з радянських часів вкоренилося уявлення, що психологи — «для слабких». Але війна показала: ніхто не застрахований від емоційного виснаження. Сьогодні нормальним вважається не «триматися до останнього», а піклуватися про себе і своїх близьких, звертатися до фахівців, коли важко. Бо психічне здоров’я — це така сама частина життя, як фізичне.

Експерти наголошують: навіть невеликі дії — спілкування, підтримка одне одного, розмови без осуду — здатні рятувати від депресії. А головне — нагадують людині, що вона не самотня.

Всесвітній день охорони психічного здоров’я — не лише міжнародна дата, а й дзеркало сучасності. Світ визнає: у XXI столітті психічне благополуччя є таким же важливим, як економіка чи оборона.

Для України це ще й частина післявоєнного відновлення. Адже відновити можна міста й дороги, але найскладніше — зцілити серця і свідомість людей, які пережили війну. Це нагадування: турбота про себе і про ближніх — не розкіш, а життєва необхідність. Здоровий дух допомагає вистояти, а згодом і відродити країну.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.