Ці три важливі питання обговорили під час спільної онлайн-наради Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування і Комітету з питань охорони здоров’я Бундестагу. Українську сторону очолив Голова Комітету Михайло Радуцький. У зустрічі також взяли участь народні депутати — члени Комітету та заступниця Міністра охорони здоров’я Марина Слободніченко. Німецьку делегацію представляли члени Комітету на чолі з головою Танею Мачалет та державний секретар МОЗ Німеччини Тіно Зорге.
Регулярні офлайн- та онлайн-контакти між комітетами тривають із березня 2023 року. За цей час сторони вже співпрацювали у питаннях експертних консультацій щодо євроінтеграційних законопроєктів, впровадження самоврядування у сфері охорони здоров’я, регулювання використання лікарських засобів на основі медичного канабісу, розвитку фармацевтичної послуги, фізичної реабілітації та ментального здоров’я. Цього разу українські та німецькі парламентарі обговорили питання, пов’язані з розвитком фармацевтичного сектору та наближенням його до стандартів Європейського Союзу.
У березні цього року Єврокомісія представила проєкт Регламенту про критично важливі ліки. Документ спрямований на покращення доступності, постачання та виробництва критично важливих препаратів у країнах ЄС, а також на зменшення залежності Європи від постачання активних фармацевтичних інгредієнтів з Індії та Китаю. Михайло Радуцький підкреслив, що Україна має потужну фармацевтичну галузь, спроможну навіть в умовах війни забезпечувати лікарськими засобами не лише українських пацієнтів, а й європейських. До Акту про критичні ліки подано правки, що визнають стратегічну роль України у формуванні майбутньої архітектури фармацевтичної безпеки ЄС. Голова Комітету звернувся до колег із Бундестагу з проханням підтримати ці правки через німецьких представників у Європарламенті. Німецька сторона визнала, що під час пандемії COVID-19 виникли серйозні «вузькі місця» з постачанням ліків, тому Німеччина ухвалила закон, який передбачає закупівлю частини базових препаратів виключно у європейських виробників. Це дозволяє зменшити залежність від азійських постачальників. Сторони домовилися детальніше обговорити, як саме можна організувати такі закупівлі на двосторонньому рівні та яку роль у цьому процесі може відігравати Україна.
Як зазначив Михайло Радуцький, завдяки ухваленому Комітетом Закону «Про лікарські засоби» українське законодавство у цій сфері вже приведено у відповідність до норм ЄС. Закон набуде чинності 1 січня 2027 року. Наразі частина українських фармвиробників уже має міжнародно визнані сертифікати GDP та GMP, однак для експорту ліків до країн ЄС підприємства змушені проходити кілька перевірок з боку європейських інспекцій. Під час обговорення сторони підняли питання взаємовизнання стандартів якості фармацевтичної продукції на урядовому рівні та можливість розширення угоди ACAA (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods) на лікарські засоби. Так званий «фармацевтичний безвіз» відкрив би шлях до спрощеного доступу українських виробників на ринок ЄС і навпаки — європейських компаній до українського ринку.
Відповідно до закону про лікарські засоби, з 1 січня 2027 року в Україні має розпочати роботу орган державного контролю у фармацевтичному секторі — Українська фармацевтична агенція. Європейська Комісія вже розпочала Twinning-проєкт для створення такої структури. Його реалізовуватиме консорціум з Литви, Польщі та Німеччини. Метою проєкту є створення організації, що відповідатиме європейським стандартам державного контролю у фармацевтичній сфері. Передбачено три ключові напрями роботи: розробка підзаконних актів, побудова структури органу та навчання українських фахівців. Німецька сторона висловила зацікавленість у розширенні Twinning-співпраці з Україною й за іншими напрямами.
Під час зустрічі німецькі депутати відзначили високі темпи гармонізації українського законодавства із нормами ЄС та висловили захоплення тим, що навіть в умовах війни Україна продовжує системні реформи. Вони також зацікавлені в обміні досвідом з українською стороною щодо підвищення стійкості системи охорони здоров’я до кризових ситуацій. Михайло Радуцький запросив колег із Бундестагу відвідати Україну для подальшого обговорення перспектив співпраці.
«Хочу подякувати народу Німеччини, парламенту та Уряду за всебічну підтримку України — фінансову, гуманітарну, військову допомогу та плідну співпрацю у медичній галузі», — наголосив Голова Комітету.
