Цей день встановлений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 1992 році згідно з резолюцією A/RES/47/196. Дата нагадує про необхідність спільних зусиль усіх держав, міжнародних організацій і громадянського суспільства для подолання злиднів та нерівності, що залишаються одними з найгостріших викликів сучасності.

Ідея бере початок з 17 жовтня 1987 року, коли на площі прав людини і свобод Трокадеро в Парижі — місці, де 1948 року була ухвалена Загальна декларація прав людини, — зібралися понад сто тисяч осіб із різних країн. Вони вшанували пам’ять жертв крайньої бідності, насильства та голоду, закликавши уряди й народи об’єднатися у боротьбі за соціальну справедливість. У цьому місці було відкрито пам’ятний камінь із написом: «Де люди засуджені жити в злиднях, права людини порушуються. Об’єднатися, щоб гарантувати повагу до цих прав, — це святий обов’язок». Саме з цієї ініціативи виріс міжнародний рух, підтриманий Організацією Об’єднаних Націй.

ООН визначає ліквідацію бідності як перше з Цілей сталого розвитку, ухвалених у 2015 році. До 2030 року світова спільнота прагне покінчити з крайньою бідністю, тобто з ситуацією, коли люди живуть менш ніж на 2,15 долара США на день. Попри значний прогрес у другій половині XX століття, пандемія COVID-19, війни, кліматичні катастрофи та економічна нестабільність у XXI столітті призвели до нової хвилі зубожіння. За даними Світового банку, у світі сьогодні понад 700 мільйонів людей живуть за межею крайньої бідності. Особливо вразливими залишаються діти, жінки, люди похилого віку, переселенці та особи з інвалідністю.

Для України ця дата має особливе значення. Протягом десятиліть наша держава послідовно прагне до подолання соціальної нерівності та створення можливостей для всіх громадян. Однак повномасштабна агресія Російської Федерації проти України спричинила глибокі соціально-економічні потрясіння: зруйновані підприємства, втрачено робочі місця, мільйони людей були змушені залишити домівки. За оцінками Світового банку та Програми розвитку ООН, рівень бідності в Україні у 2022–2024 роках істотно зріс. Частина населення опинилася на межі виживання, особливо на тимчасово окупованих або прифронтових територіях. Попри це українське суспільство демонструє стійкість і взаємну підтримку. Держава, міжнародні партнери, волонтерські й благодійні організації працюють над створенням системи соціального захисту, яка дозволить громадянам подолати наслідки війни. Програми допомоги внутрішньо переміщеним особам, виплати на відновлення житла, гранти для малого бізнесу, гуманітарна підтримка — усе це спрямовано на те, щоб зменшити ризики соціального виключення і дати людям шанс на відновлення.

Важливу роль у цій роботі відіграють міжнародні структури — Програма розвитку ООН (ПРООН), ЮНІСЕФ, Всесвітня продовольча програма, Міжнародна організація праці, а також численні громадські об’єднання. Вони підтримують реформи у сфері соціального забезпечення, сприяють розвитку зайнятості, навчанню переселенців, залученню місцевих громад до прийняття рішень.

Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності — це не лише нагадування про необхідність підтримувати вразливих, а й заклик до солідарності. Кожен може зробити свій внесок у зменшення соціальної нерівності — через волонтерство, благодійність, відповідальне споживання та громадянську активність.

ООН підкреслює, що боротьба з бідністю неможлива без забезпечення освіти, гендерної рівності, доступу до охорони здоров’я та захисту довкілля. Це комплексне завдання, що потребує не лише фінансових ресурсів, а й зміни підходів до розвитку — орієнтації на людину, її гідність і права.

Україна попри складні обставини послідовно впроваджує соціальні ініціативи, спрямовані на зменшення нерівності та підтримку тих, хто опинився у скрутному становищі. Відновлення зруйнованих міст, створення робочих місць, програми перекваліфікації, соціальні гранти для ветеранів і переселенців — це конкретні кроки, які наближають країну до подолання бідності.

Відзначення Міжнародного дня боротьби за ліквідацію бідності в Україні — це також вияв подяки тим, хто допомагає іншим: соціальним працівникам, волонтерам, благодійним організаціям, громадам, які не залишаються байдужими. Їхня діяльність є основою гуманності й солідарності, без яких неможливо побудувати справедливе суспільство. Адже справжній розвиток вимірюється не лише економічними показниками, а тим, наскільки гідно живе кожна людина.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.