Закон має на меті розширити можливості наставництва для дітей, запровадити індивідуальну та корпоративну форми, визначити чіткі вимоги до наставників (від 21 року, громадяни України) і створити механізми контролю, супроводу та моніторингу.
Наставництво відбуватиметься лише за згодою дитини та її батьків або законних представників.
До другого читання враховано ключові зміни:
- віковий поріг дітей — від 10 років;
- тристоронній договір між наставником, батьками й надавачем послуги;
- запуск інституту наставництва через 6 місяців після ухвалення закону.
Загалом до законопроєкту подано 345 правок, з яких 193 враховано, а 152 відхилено.
За результатами розгляду Комітет рекомендує Верховній Раді законопроєкт про наставництво прийняти у другому читанні і в цілому.
Комітет також розглянув і підтримав урядовий законопроєкт щодо Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, реєстр. № 14120 — за основу і в цілому.
Законопроєкт передбачає:
Уточнення перекладу: тепер йдеться про захист саме міноритарних мов — тих, що перебувають під загрозою зникнення.
Вилучення російської мови: російська мова більше не входить до переліку мов, що потребують захисту, адже в Україні вона не є загроженою.
Оновлення переліку: вилучено поняття «молдавська мова», оскільки офіційною мовою Республіки Молдова є румунська.
Пропозиція Комітету: додати до переліку ідиш, румейську та урумську мови для збереження культурного надбання єврейської та грецької спільнот України.
Особлива увага приділена мовам надазовських греків, чиї поселення на Донеччині нині перебувають під окупацією. Їхня мова та культура потребують державного захисту, адже росія системно знищує унікальне мовне розмаїття.
Оновлений перелік мов: білоруська, болгарська, гагаузька, іврит, ідиш, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румейська, румунська, словацька, угорська, урумська, чеська.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
