Вона також зумовлена економічною ситуацією в умовах війни, коли імпорт перевищує експорт, а також впливом подій на Близькому Сході.
Про це повідомив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, відзначивши, що долар дещо зміцнився не лише в Україні, а й щодо основних світових валют, таких як євро, ієна та швейцарський франк.
«Національний банк не бачить особливих ризиків у цьому питанні. Минулого року ми повернулися до 8% (грудень до грудня) і рухаємося далі, щоб забезпечити в державі цінову стабільність. У регулятора – достатньо професійна команда, яка тримає руку на пульсі», – наголосив голова Комітету, зауваживши, що питання інфляції та повернення її до цільового показника – це виключно мандат Національного банку.
За його словами, окремо варто враховувати сезонні коливання валютного курсу. Зростання курсу долара наприкінці – початку року, за словами Данила Гетманцева, є звичним явищем. Воно спостерігається майже щороку на тлі розширення дефіциту зовнішньої торгівлі. “Зараз до цього додалось загострення ситуації на Близькому Сході, що призвело до ситуативного зміцнення попиту на долар як активу “тихої гавані””, – сказав він.
Водночас у державному документі середньострокового бюджетного планування — Бюджетній декларації — передбачена незначна та поступова девальвація курсу національної валюти: у середньому на 2026 рік обмінний курс, спрогнозований Мінекономіки, становить 44,7 грн/дол., на 2027 рік – 45,2 грн/дол., на 2028 рік – 45,6 грн/дол.
При цьому, за словами Данила Гетманцева, було б дивно очікувати, що гривня демонструватиме зміцнення у країні, яка вступила у п’ятий рік повномасштабної війни та де економіка переживає складні виклики, зокрема в аграрній сфері (зокрема, через замінування та окупації територій) та в промисловості (зокрема, через військові дії та логістичні обмеження).
Наразі, за словами голови Комітету, немає підстав “для гучних заголовків щодо курсу національної валюти”.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
