Уважно стежу за досягненнями сучасної науки. І захоплююся: всього навчилися робити! Хіміки винаходять нові сполуки, фармацевти — нові ліки, хірурги органи пересаджують, генетики їх у пробірках вирощують. Не кажу вже про карколомний технічний прогрес... Одного не можу зрозуміти: чому досі не навчилися вирощувати зуби? Так-так! Навіщо створювати нові пломбувальні матеріали та устаткування, якщо треба лише допомогти організму відновити пошкоджений зуб.Коли я поставила це запитання своєму стоматологу (чиї послуги, до речі, щоразу стають дедалі дорожчими), вона з усмішкою відповіла: «Що ж я тоді робитиму?» А що скажуть на це вчені? Чи ведуться розробки у цьому напрямі? І з яким успіхом?
Юлія ПЕТРУК.
Київ.
Відповідає вчений секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України Ярослав ГОЦУЛЯК:
— Останніми роками ми є свідками значного прогресу в біології і медицині, що пов’язаний із фундаментальними дослідженнями стовбурових клітин — клітин-попередниць усіх інших клітин організму. Із них можна отримати практично будь-яку клітину організму. Вчені вже навчилися керувати процесом цілеспрямованого розвитку таких клітин у високоспеціалізовані клітини, а шляхом культивування відібраних клітин можливе також і створення штучних органів. Не є винятком і штучне вирощування зубів. Такі технології вже розроблені і постійно вдосконалюються. Пошукова система Яндекс в Інтернеті на ключові слова «вирощування зубів із стовбурових клітин» пропонує 32 тис. посилань, у російському варіанті — 172 тис. Найбільших успіхів у цій галузі досягли вчені Великої Британії (Королівський коледж Лондона) та Японії (Токійський університет наук, Токійський стоматологічний коледж). За прогнозами вчених, така технологія активно запрацює уже в найближче десятиліття, найоптимістичніший прогноз — вже до 2015 року. В нашій країні також ведуться наукові дослідження стовбурових клітин, а саме: в інститутах молекулярної біології і генетики НАН України; експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України; проблем кріобіології і кріомедицини НАН України; генетичної та регенеративної медицини Національної академії медичних наук України.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
