Священна книга на все життя

На свою реалізацію чекає ще ціла низка непересічних ідей. Їх автором є рівнянин, член правління та відповідальний за видавничу справу Рівненського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, відомий в Україні та діаспорі подвижник українського слова Михайло Борейко (на знімку).

— Однією з книг, що були в нас удома і яку я запам’ятав ще з п’яти років, був «Кобзар» Тараса Шевченка. Він став для мене священною книгою на все життя, — згадує Михайло Семенович, який відшукав та підготував до друку чотири раритетні видання «Кобзаря». Кожен «Кобзар» — це окрема розповідь про його видавців, про далеку — і в часі, і у відстані — дорогу до сучасного українського читача.

Так, видання 1998 року присвячувалося 185-річчю з дня народження Тараса Шевченка. Михайло Борейко віднайшов кошти і надрукував за редакцією Василя Сімовича у рівненській друкарні виданий Іваном Тиктором у Вінніпезі 1960 року «Кобзар», який завдяки приміткам загального характеру є його своєрідною енциклопедією.

У Рівному вперше в Україні до 2000-ліття від Різдва Христового та 160-річчя виходу першого Шевченківського «Кобзаря» Михайло Борейко підготував факсимільне видання «Кобзаря» 1840 року з паралельним текстом сучасного академічного видання та післямовами відомого шевченкознавця, доктора філологічних наук Василя Бородіна і кандидата філософських наук Петра Лобаса. Це видання профінансував світлої пам’яті міський голова Рівного Віктор Чайка. Після презентацій у Рівному та Київському національному музеї Тараса Шевченка, що відбувалися за участю Миколи Жулинського, Сергія Гальченка, Бориса Олійника, понад 600 примірників цього «Кобзаря» 18 вересня 2001 року подаровано учасникам ІІІ Всесвітнього форуму українців у Києві.

У 2004 році до 190-річчя Тараса Шевченка Рівненське міське об’єднання «Просвіта» видало з післямовою відомого літературознавця, шевченкознавця, заступника директора Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України Сергія Гальченка повне наукове видання «Кобзаря» за редакцією та з примітками одного з кращих шевченкознавців ХІХ сторіччя Василя Доманицького, яке вийшло 1910 року і його наклад повністю конфіскувала цензура, оскільки всі твори Шевченка були звірені за його рукописами (за винятком чотирьох).

— Він був більше, ніж українцем — він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поетом — він був безстрашним борцем за права й волю людей, — це слова президента США Ліндона Б. Джонсона про Шевченка під час відкриття йому пам’ятника у Вашингтоні. Напевно, саме тому постать Шевченка приваблювала і приваблює закордонних літераторів, як от польського письменника Єжи Єнджеєвича. Його біографічний роман «Українські ночі або родовід генія» пережив три видання, але усі вони не були доступні для українського читача, оскільки з’являлися на світ за кордоном. У 2012 році рівнянин Михайло Борейко став ініціатором четвертого у світі і першого в Україні видання «Ночей», присвяченого 200-літтю Тараса Шевченка.

Твори Тараса Шевченка вчать любити Україну і виховують патріотів та чесних людей. Тож читаймо й перечитуймо завжди актуального і сучасного Шевченка.