У Херсоні хліб подорожчав, але його якість не поліпшилась. Насамперед це зауважують мешканці околиць, які купують основний продукт споживчого кошика не в супермаркетах, а в невеликих магазинах. Придбана там випічка через кілька годин перетворюється на неїстівний слиз під твердою скоринкою. У такий спосіб проявляється «картопляна хвороба».
Повертати гроші за борошняний брак продавці відмовляються, переадресовуючи скаржників до головного в обласному центрі постачальника «продукту номер один» — в дирекцію місцевого хлібокомбінату. Однак там кажуть, що до випуску буханців і батонів, заражених «картопляною хворобою», не мають ані найменшого стосунку.
— Бактерія, відома як сінна або картопляна паличка, є й у ґрунті, і в повітрі, і в зерні. Щоб вона не заражала хліб, на великих елеваторах зерно перед переробкою на борошно замочують у воді, — пояснює заступник голови правління ПАТ «Херсонський хлібокомбінат» з якості Світлана Голокоз. — А вже на наших заводах у постачену опару з нормального борошна додають чисту культуру молочнокислих бактерій, що створює підвищене кислотне середовище... Вона пригнічує розвиток картопляної палички так, що навіть у термостаті зі штучно підтримуваною температурою у плюс 37 градусів за Цельсієм вона починає розвиватися лише на п’ятий день після виходу буханця з печі. А термін зберігання свіжого хліба не повинен перевищувати добу.
Водночас у міні-цехах, де замість традиційних рецептів для прискореного «дозрівання» тіста використовують тільки пресовані дріжджі у сполученні з хімічними «покращувачами» і «розпушувачами», та ще й закуповують дешеве й не завжди якісне борошно, зараження хліба «картопляною хворобою» більш ніж імовірне.
Херсонським споживачам просто невтямки, що господарі маленьких магазинів примітивно їх обманюють: закуповують дешевший і сумнівної якості хліб у приватних пекарнях за готівку й продають під виглядом трохи дорожчого «фабричного». Покупець різниці не бачить — на ще гарячих буханцях даних про виробника не ставлять, а на око всі вони начебто однакові. І тільки вдома з’ясовується, що різниця все-таки є: «вдало» придбаний дорогою з роботи додому хлібець починає псуватися до того, як його встигають з’їсти.
Поскаржитися на такий продукт практично нікуди: інспекція у справах захисту прав споживачів вимагає долучати до скарг «підтверджувальні документи» — касові чеки. А їх у міні-маркетах найчастіше навіть не вибивають.
Для просування якісних продуктів місцевого виробництва й боротьби з поширенням продуктового «фальсифікату» на Херсонщині створена Асоціація мережі роздрібної торгівлі. Вона обіцяє боротися з тіньовим ринком хліба шляхом підтримки легальних його виробників.
А поки що покупцям нічого не залишається, як сподіватися на власні ніс та око. Якщо м’якушка хліба надто волога і липне до рук — це одна з ознак картопляної палички.
До речі, споживчі властивості навіть не надто «правильного» хліба можна зберегти, якщо знати маленький секрет. «Картопляна хвороба» розвивається за підвищеної вологості й температури в 30—40 градусів за Цельсієм. Тож якщо дати свіжому буханцю охолонути, покласти його в пакет і відправити в домашній холодильник, «картопляних» неприємностей можна уникнути. Але якщо ви купили батон, який уже пролежав на магазинному прилавку половину свого 24-годинного «терміну придатності», то ризикуєте отримати на руки продукт, що вже став неїстівним.
Херсон.
Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.