Сьогодні в Україні відзначають День української писемності та мови. Традиційно до цієї дати журналісти готували нудні замітки із заголовками на кшталт «Бо то не просто мова, звуки!». Сьогоднішні політичні реалії роблять цю тему не менш «смаженою», ніж «справа Мазурка». Навіть презентація однотомного академічного тлумачного «Словника української мови», яка відбулася вчора в Національній парламентській бібліотеці, не обійшлася без палких промов. Голова товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка народний депутат України Павло Мовчан час появи цього видання назвав «найлютішим та найчорнішим для української мови», натякаючи на сумнозвісний Закон «Про засади державної мовної політики», який ввімкнув зелене світло для регіоналізації мовної мапи країни.

 

За політичними «мовними» заявами, яких не бракувало, не менш важливою виявилася й інформація від філологів. З’ясувалося, що презентований словник є першим однотомним академічним тлумачним словником, виданим у незалежній Україні. Його попередник — одинадцятитомний тлумачний словник — з’явився ще за радянських часів і вже не відповідає сучасним вимогам. Наприклад, у радянському виданні ви не дізнаєтеся, що таке летовище, світлина чи гвинтокрил. Ці слова, які сьогодні можна почути у телепрограмах, прочитати у газетах, повернулися у мову з 30-х років. А ось пояснення від лексикографів, що ж це таке, довелося чекати довго. У новому словнику це зроблено уперше.

Прискіпливі шанувальники української мови можуть зауважити, що словників з новомодними словечками у нас хоч греблю гати. Це справді так. Проте щойно виданий словник є першим академічним. Над цим виданням роками працювали науковці, використовуючи багатомільйонну лексичну картотеку Інституту української мови НАН України. Його затвердила група найавторитетніших у країні мовознавців. Тож обрана для словника лексика відтепер є літературною.

З особливою гордістю один з укладачів видання Василь Німчук заявив: «Я радий, що цей словник укладений, а не украдений». Таким чином він натякнув на ганебну практику, коли заради наживи деякі видавництва «позичають» вже існуючі словники, щось до них додають і продають, як власні.

Водночас є у словника й недоліки. Передусім — це мізерний наклад в одну тисячу примірників. В Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек, 20 тисяч загальноосвітніх закладів й півтисячі ВНЗ. Залишається лише уявити, скільки з них зможуть отримати це видання. Павло Мовчан (на знімку) пообіцяв, що «Просвіта», яка видала словник, наступного кварталу надрукує ще один наклад, а у планах — до Різдва зробити його електронний варіант. Проте, схоже, що коштів у товариства на ці проекти ще немає.

У День української писемності та мови також хотілося дізнатися, чи турбуються про чистоту своєї мови можновладці. Користуючись нагодою, що презентація словника відбулася у стінах однієї з найбагатших книгозбірень держави — Національної парламентської бібліотеки, ми запитали у її співробітників, чи з’являються у їхніх залах політики. Тим паче що знаходиться бібліотека  за кілька десятків метрів від Кабміну та кілька сотень метрів від Верховної Ради. «Раніше у нас бували політичні діячі, — розповідає співробітниця Наталія Цукренко. — Пам’ятаю, у наших залах працював Сергій Головатий та інші публічні люди. Сьогодні вони не приходять, але дуже часто надсилають нам електронні запити. Адже у нас працює бібліотечно-інформаційний центр Верховної Ради». За словами бібліотекаря, сьогодні у читальних залах можна побачити студентів різних курсів, науковців і навіть ректорів ВНЗ. «Студентам, які приходять до нас, я завжди кажу: не ставайте рабами технічного прогресу. Ту інформацію, яка є в книжках, більше ніде не можна знайти», — упевнена бібліотекар.

Хотілося б також, щоб важливість бібліотечної справи й збереження української мови розуміли і політики, які нині працюють над поправками до Закону «Про засади державної мовної політики», і народні депутати, які невдовзі обговорюватимуть проект Держбюджету країни. Все-таки мова — це основа нації та держави.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Інші фото з цієї події  шукайте у фотомагазині на сайті www.golos.com.ua.

 Тим часом

Сьогодні студенти й викладачі Тернопільського національного економічного університету прийдуть на лекції у вишиванках. 

Так розпочнеться Тиждень української культури, який триватиме до 16 листопада. Протягом цього часу студенти зустрічатимуться з відомими поетами, письменниками, артистами, художниками. Відбудеться також конкурс декламування світової інтимної лірики українською мовою «Мелодія кохання».

Любов ЛЕВИЦЬКА.

Тернопільська область.

Факт

Нетрадиційно вирішили відзначити День української писемності та мови студенти Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Сьогодні вони проведуть на площі Івана Франка танцювальний флешмоб.

На таке дійство своїх вихованців надихнули викладачі кафедри філології та методики початкової освіти педінституту Ольга Деркачова та Соломія Ушневич. 

Галина БРУХАЛЬ.

Івано-Франківськ.