
Частенько, дістаючи з холодильника молоко, батько приказував: «А кому холодушку с холодой?» Це здавалося смішним і хотілося його випити.
За часів Радянського Союзу практикувалася шефська допомога на полях. Не лише студенти допомагали під час збору врожаю. Водіїв механізованої колони залучали до перевезення врожаю. Серед них був і мій тато. Того літа їх відрядили до одного з колгоспів у Воронезькій області. Тоді, як розповідав батько, в сільському магазині, крім «кільки в томаті» та бубликів, купити було нічого. Тож заїхали на місцевий базарчик, а там їм впала в око жіночка, яка хитромудро нахвалювала свій товар: «Холодушка с холодой — лучше не бывает!» Подивилися чоловіки, а в її глечиках — молоко. Подумали, що так прийнято називати охолоджене молоко. Воно ж бо, як розповідав батько, було дійсно ніби з погреба, таке хо-лод-ню-че. Купили, посміялися з підприємливої господині за такі зазивання. Сіли вечеряти. Молоко розливають по чашках, аж раптом в одну щось — бульк. Подивилися, аж то... жабка. Чоловікам відразу ж перехотілося пити. Вирішили наступного дня розібратися: як це так, щоб в молоці була жаба.
А молодиця дуже здивувалася, що чоловіки образилися, думаючи, що вона продала їм неякісне молоко. Вона пояснила, що у них так прийнято зберігати молоко. «Холодушка» — це звичайна жабка, яку спеціально занурюють у молоко, щоб вона своїм тілом охолоджувала його, бо у спеку воно швидко псується. «Я ж вам запропонувала найкраще — «холодушку с холодой» — тобто охолоджене молоко з жабкою-охолоджувачем», — запевняла вона водіїв. Тому й дорожче взяла, а якби відмовилися від холодушки, то вона продала б їм звичайне молоко, тільки не гарантувала б його свіжість.
Після таких пояснень, як розповідав батько, один чоловік все-таки скуштував це молоко. Запевняв: «Нічого, пити можна». Але після цього випадку більше не купували молока на місцевому базарі...
Мал. Миколи КАПУСТИ.