Катерина Васильєва — в минулому дитячий лікар, а нині пенсіонерка — захопилася фотографією. Гуляючи по Севастополю, вона фотографує дітей, друкує знімки, а потім вручає їх своїм фотогероям. Якось жінка сфотографувала на вулиці двох дітей, які гладили бродячого собаку. Дівчинці вона незабаром подарувала знімок, а хлопчика щось ніяк знайти не виходило.
Якось Катерина зустріла знайому із сусіднього будинку. Побачивши пакет з фотографіями, що стирчав із сумки, та поцікавилася:
— Що ти там знову назнімала?
— Та ось цього хлопчика чомусь не бачу. Він тобі часом не знайомий? Напевно, десь у нашому районі живе.
— А ти що, НІЧОГО не знаєш? — запитала сусідка, піднімаючи від знімка очі. — Це ж Вася! Обершт.
Звичайно, Васильєва чула про цю трагедію, але не знала, що це той самий хлопчик, котрий позував їй.
З вини дорослих 7 лютого напівзруйнована опорна стінка на вулиці Івана Голубця обвалилася, і під нею загинула семирічна дитина з багатодітної родини. Дітей виховує мати-одиначка. Всі бурхливо обговорювали трагічну новину, цікавилися долею багатодітної родини, що недавно переїхала в місто-герой із Західної України.
На одному з севастопольських інтернет-форумів згадували інших дітей, які безглуздо й трагічно загинули в Севастополі з вини дорослих. Для родини Зінаїди Обершт севастопольські форумчани організували збір коштів, продуктів і речей, писали їй слова розради й підтримки...
Але останню новину (дякувати Богу, приємну!) мені повідомила внучка: «Бабусю, а ти знаєш, що родині загиблого хлопчика квартиру дали?! Я з його сестричкою Альоною в одному класі вчуся. У них така квартира гарна, трикімнатна, з автономним опаленням. З Альоною ми тепер на роликах разом катаємося!»
Нині в багатодітної родини немає хоча б житлової проблеми. Але одержати квартиру ціною життя власної дитини — це страшно. Такий біль навряд чи заглушить навіть настільки дорогий подарунок...
Наведу й слова одного з форумчан: «Дуже хочеться, щоб цей випадок став для нас усіх уроком. Щоб ця страшна й безглузда смерть мала хоч який-небудь сенс. Я пропоную усвідомити, що держава не захищає нас і не виконує свої функції. Тому давайте викладати такі от небезпечні об’єкти на форумі, закріплювати за ними відповідального, якось огороджувати їх самі, або плакати попереджувальні для батьків ставити, або діставати відповідальні органи, щоб щось робили. Інакше кажучи, намагатимемося змінити ситуацію самі. Крім нас цього ніхто не зробить! Ніхто й ніколи».
За повідомленням прокуратури, винуватцем трагедії визнали керівника одного з комунальних підприємств Севастополя (прізвище не оприлюднили. — Авт.). Стосовно нього порушено кримінальну справу за фактом загибелі дитини. Ступінь його провини визначить суд.
А скільки ще по всій Україні таких небезпечних напівзруйнованих дашків над під’їздами, підпірних стінок та інших будов, скільки виритих і неогороджених котлованів, які можуть коштувати життя дітлахам?!
Севастополь.
