Вочевидь, кожен із нас може згадати бодай один випадок, коли сон щось підказував. Чули подібні історії і з життя великих, і з розповідей друзів чи родичів. Сновидіння-підказки називають віщими.
Розповім про дещо іншу площину царства Морфея. Якось напередодні нового року наснилося мені те, про що я, може, ніколи б і не згадала, коли б не інший сон, почутий... Та про все по порядку.
Наснилося мені, що настав день Х, коли кожен має зробити якусь гарну справу. Я перебираю в голові все, що може комусь прислужитися, розглядаю різні варіанти, й усі вони видаються не вартими уваги. Я у відчаї. Бігаю від магазину до магазину (за «сценарієм» сну саме там слід було творити добро), беру до рук різні предмети, розпитую про щось продавців і покупців; час уже майже вичерпано, а результату — жодного. Й тут на мене находить «осяяння», я хапаю з прилавка зошит у клітинку і мчу з ним у бік школи, де на той час навчалася моя донька. В голові в мене лише одне слово: «Встигла!». З тим і прокинулася.
Покинулася і донька. І вона розповіла, що їй приснилося вночі. Кінець чверті. Контрольна з математики. Вчителька всім роздає зошити, а доньчиного — немає. Вона розуміє: якщо не напише контрольну, їй не уникнути двійки. Дівчинка просить учительку знайти її зошит, шукає його у власному портфелі, просить однокласників поділитися зайвим — усе марно. Вона починає плакати. Її всі заспокоюють, втішають, мовляв, усе якось минеться, але зошита ніхто не дає. І раптом до класної кімнати непомітно просовується мамина рука й подає їй... зошит у клітинку із запискою з єдиним словом «встигла».
Щось подібне розповідала мені й сестра. Їй якось приснилося, що її чотирирічний син у когось щось украв, а їй так соромно, що вона погано виховала дитину, що в родині підростає маленький злодюжка. Вона приходить до церкви помолитися за сина і... прокидається. У цей час син, який спав із нею на дивані, відриває голівку від подушки й із заплющеними очима чітко промовляє: «Мамуся, клянуся святою Богоматір’ю, я нічого не брав», знов умощується і спить далі.
Тож один (чи дуже схожий) сон може снитися паралельно?
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
КОМЕНТАР ЕТНОПСИХОЛОГА
Відомо чимало прикладів духовного, телепатичного зв’язку між закоханими. Відчуваючи іншу людину серцем, можна перейматись її настроєм, сприйняти її біль, небезпеку, що їй загрожує, як власну. Свідком одного такого випадку довелось бути і мені.
Разом із сусідкою ми готували вечерю на комунальній кухні, і раптом вона порізала собі палець. Рана була досить глибокою, тому палець продезінфікували і забинтували. За мить пролунав дзвінок, телефонував коханий моєї пораненої сусідки. Судячи з розгубленого виразу її обличчя, повідомлення було приголомшливим. На другому кінці міста хлопець подумав про неї і раптом відчув біль, тому він набрав її номер та запитав: «Ти порізала палець?».
Та найсильніший зв’язок (психологічний, енергетичний, інформаційний) існує між матір’ю і дитиною. На думку психологів, до 14—15 років дитина повністю перебуває в материнському полі, остаточно виходячи з нього у 24—25 років, а в умовах спільного проживання з батьками й пізніше. Зазвичай любляча мама всі свої почуття, розум, інтуїцію спрямовує на дитину, щоб уберегти її, захистити від лиха, навіть уві сні. Можна щиро порадіти за доньку автора листа та її племінника: віщі серця їхніх мам бережуть їх щомиті.
Галина БОНДАРЕНКО.
