Цвітіння дерев посеред осені і зими, кажуть, — не до добра. Та іноді ці прикмети спрацьовують...

Скільки живу на Волині (а я вже на пенсії), ще такого дива не бачив, щоб посеред зими цвіла форзиція. Форзиція — це декоративний кущ з красивими жовтими квіточками, який рясно цвіте ранньою весною (на знімку внизу). Гортаю записи своїх спостережень і знаходжу, що минулої (запізнілої весни) вона зацвіла 22 квітня.

І тут дивина: 20 жовтня помітив повторне цвітіння на кущі, який росте біля нашого будинку. Минув жовтень, листопад. А вона продовжувала квітнути: не так рясно, як навесні, а на окремих гілочках. Ось і грудень настав. Якось подумалось: добре було б сфотографувати цвітіння первоцвіту зимою, на фоні снігу. Ото була б оригінальна фотографія! Та після теплої й напрочуд посушливої осені десь забарилася зима. Думав, що моєму творчому задуму вже не збутись, бо кущ може перецвісти.

Однак форзиція все цвіла й цвіла. Вона ніби переплутала пори року. Дочекався й перших заморозків, після яких осипалося листя на ній. Квіточок поменшало, але десь зо два десятки на різних гілочках продовжували дивувати та милувати око.

З’явилося бажання сфотографувати первоцвіт на Новий рік! І це моє бажання, як у хорошій дитячій казці, збулося. Згодом фотографував я незвичне цвітіння і на Різдво, й уже на старий Новий рік. Сфотографував і на Водохреще (на знімку вгорі)! А ось днями квітки форзиції перенесли 16-градусний нічний мороз! Удень виблискують собі на сонці. Це фантастичне повторне цвітіння триває ось уже три місяці! Попри морози, сніг та завірюхи, цвіте й нині. Хіба не дивина?! Останніми роками таких аномальних явищ побільшало.

Найчастіше повторно восени зацвітають каштани, акації та вишні. Не був винятком і минулий рік. Про цвітіння каштанів у місті Рівному, недалеко біля школи, мені повідомила моя онучка Анна. Діти дивувалися, як на дереві на одних гілках висіли та опадали каштани, а на інших — з’явилися білі свічечки каштанового цвіту. А за повторним цвітінням акації я спостерігав у вересні на місцевому любешівському ринку.

А от плодові дерева  повторно зацвітають досить рідко. Їм генетично запрограмовано плодоносити тільки раз на рік. Однак достовірно відомо з літопису про єдиний випадок повторного плодоносіння вишні. Було це в далекому 1473 році. Літо тоді було винятково посушливим і, очевидно, найпосушливішим в Європі. Пересихали річки, в озерах загинула риба, горіли ліси та болота. Надзвичайно теплою була й осінь. У жовтні вдруге зацвіли дерева, а 20 листопада знову з’явилися свіжі вишні. Через такі аномальні погодні умови деякі дерева і запустили фізіологічні процеси, при яких відбувається формування квіткових бруньок.

Та дивує не тільки форзиція. За моїм вікном зеленіють кущі троянд, вкриті снігом. Таке побачиш не часто.

У народі поширено чимало забобонів, пов’язаних з повторним цвітінням дерев. Кажуть, що не до добра. Та іноді ці прикмети «спрацьовують». Так, приміром, після того, як наприкінці серпня в обійсті нашого сусіда Василя П. зацвіла яблунька, помер молодий господар. Ось і не вір після цього в таку прикмету. Багато хто вірить: заквітлі вдруге протягом року дерева вказують, що наступний рік буде неврожайним. А спостереження старожилів, що повторне цвітіння дерев може вказувати на затяжну осінь (торік справдилося, як то кажуть, на всі сто). Осінь і справді видалася надто затяжною й посушливою. Хлібороби ніяк не могли дочекатися дощів, щоб посіяти озимину, а посіяна раніше не зійшла зовсім, або зійшла дуже погано.

Любешів

Волинської області

Фото автора.