У найближчі роки більшість компаній в Україні, як і в ЄС, будуть зобов’язані звітувати про свій екологічний та соціальний вплив. В ЄС уже діють жорсткі стандарти – CSRD та Європейський зелений курс (Green Deal), – до яких український бізнес поступово адаптується. У результаті зростає потреба в кваліфікованих фахівцях зі сталого розвитку.

Чи готовий до цього український ринок праці? Відповідь на це запитання дає національне дослідження «Робота, що змінює світ», яке провела Асоціація експертів зі сталого розвитку (ASDE) за підтримки Міндовкілля. Упродовж лютого–квітня 2025 року команда проєкту аналізувала вакансії, проводила опитування, фокус-групи та інтерв’ю з експертами, щоб отримати цілісне уявлення про стан і перспективи «зелених» професій в Україні.

Зміни на глобальному ринку відбуваються стрімко. За останні роки кількість вакансій у сфері сталого розвитку у світі зросла більш ніж удвічі. За оцінками World Economic Forum, до 2030 року лише адаптація до кліматичних змін забезпечить 5 млн нових робочих місць. Ще три мільйони створить реагування на кліматичні ризики, а розвиток енергетичних технологій – близько мільйона. Це означає вибуховий попит на нові професії: від інженерів з відновлюваної енергетики до менеджерів зі сталого розвитку.

Україна також відчуває ці тенденції. За даними платформи Indeed, за останні п’ять років кількість «зелених» вакансій зросла на 116 %. Утім, лише 13 % українських працівників володіють навичками, необхідними для переходу до низьковуглецевої економіки.

Водночас в Україні досі відсутня системна освітня інфраструктура для підготовки фахівців зі сталого розвитку. Це створює суттєвий розрив між потребами бізнесу та пропозицією на ринку праці.

Так, професія досі не включена до Національного класифікатора, що ускладнює визначення кваліфікаційних вимог, посадових обов’язків і рівня оплати праці. Компанії змушені самостійно формулювати очікування до кандидатів, що призводить до фрагментації ринку та нерівних умов працевлаштування.

Також серед серйозних викликів галузі – поширення практик «зеленого камуфляжу»: грінвошингу та грінхашингу, які підривають довіру до сталих ініціатив і гальмують реальні зміни.

З позитивних тенденцій: сталий розвиток уже переходить із категорії трендів у стратегічну площину бізнесу: дедалі більше компаній вводять посади Chief Sustainability Officer, відповідальних за реалізацію ESG-стратегій на рівні топменеджменту. Показово, що у «зеленому» секторі працює 64 % жінок – це одна з найбільш гендерно збалансованих галузей.

Завдяки глобальному попиту ця сфера відкриває українським фахівцям шлях до престижних міжнародних вакансій з високою оплатою. Щоб перетворити сталий розвиток на реальну кар’єрну перспективу для молоді, у вищій освіті потрібно запровадити гнучкі профільні програми, розширити програми стажувань і забезпечити доступ до міжнародної сертифікації. Це зміцнить кадровий потенціал і сформує покоління компетентних, конкурентоспроможних спеціалістів.

Ознайомитися з повною версією Національного дослідження про ринок праці та професії у сфері сталого розвитку можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/18s_UUrG7RRaW4u4bih45BhgJRbKtpPq3/view 

За матеріалами Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.