Одна з головних цілей заходу – забезпечити якнайшвидше набрання чинності Угоди про збереження та стале використання морського біологічного різноманіття в районах за межами національної юрисдикції або так званою Угодою про відкрите море.

Як відзначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук, ця Угода є третьою імплементаційною Угодою в рамках Конвенції ООН з морського права (UNCLOS). Угода про відкрите море була ухвалена в 2023 році для захисту океанських екосистем і забезпечення сталого використання морських ресурсів в міжнародних водах. Для набрання чинності цим документом, необхідно щоб його ратифікувало понад 60 країн. Власне підписання Угоди країнами-учасницями можливе лише до 20 вересня 2025 року. Однак 50 країн подали ратифікаційні документи вже за декілька годин до відкриття Конференції ООН у Ніцці, а 15 країн офіційно зобов’язалися приєднатися до них. Загалом серед країн, які вже підписали Угоду – всі країни-члени ЄС, США, Канада, Китай, Індія. Передбачувано, країна-агресор не підтримує Угоду. 

Про що Угода про відкрите море?

«Це перший у світі міжнародний документ, що об’єднає зусилля країн та встановить правові механізми захисту біорізноманіття й екосистем фактично на ? Світового океану або половині земної поверхні. Угода передбачає створення морських природоохоронних територій, впровадження механізму оцінки впливу на довкілля діяльності країн у Світовому океані, регулювання рівного та справедливого доступу до генетичних ресурсів океану та розвиток і обмін відповідними технологіями та знаннями в галузі наукових досліджень», – наголосила Світлана Гринчук. 

Чому для України важлива участь в Угоді попри те, що країна не має доступу до океану? Міністр назвала декілька ключових аргументів: 

• Угода – це додатковий інструмент для боротьби зі зміною клімату, втратою біорізноманіття та забрудненням довкілля, а також для виконання взятих Україною попередніх міжнародних зобов’язань – наприклад, за Конвенцією з біологічного різноманіття, яка, серед іншого, встановлює ціль – захист 30 % територій і океанів до 2030 року, та Паризької угоди у частині обговорення Blue Carbon;

• це підтвердження про-європейської позиції України;

• це можливість в міжнародній площині брати участь та впливати на прийняття рішень щодо морського біорізноманіття та протидіяти інтересам та амбіціям росії, яка зараз виступає проти Угоди;

• це також додаткова можливість привернути увагу світу до негативного впливу, який чинить росія на довкілля Криму та Чорного моря;

• це можливість для України розвивати науковий потенціал, а також додаткові переваги для низки галузей промисловості, наприклад, хімічної та фармацевтичної.

«Цивілізований світ сьогодні єдиний у розумінні, що стан морських екосистем, кліматична стабільність та продовольча безпека – взаємопов’язані. І Україна є не лише частиною, а повноправним учасником цієї свідомої міжнародної спільноти. Тож робота над приєднанням до нового міжнародного механізму захисту біорізноманіття триває», – написала Світлана Гринчук.

За матеріалами Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.