Сьогодні говоримо про Директиву про промислові викиди.
Директива про промислові викиди (Директива 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року) охоплює промислову діяльність у таких секторах:
• енергія;
• виробництво та обробка металу;
• мінерали;
• хімічні речовини;
• управління відходами;
• інші сектори (наприклад, целюлозно-паперове виробництво, інтенсивне вирощування птиці та свиней тощо).
Усі об’єкти, на які поширюється дія Директиви, повинні запобігати та зменшувати забруднення, застосовуючи найкращі доступні технології (НДТ), ефективне енергокористування та управління відходами.
Такі об’єкти можуть працювати, лише якщо мають відповідний дозвіл. Цей дозвіл видається на основі висновків про НДТ, прийнятих Єврокомісією. Національні органи влади зобов’язані проводити регулярні перевірки таких об’єктів.
Завдяки впровадженню вимог цієї Директиви, європейським країнам вдалося знизити рівень промислового забруднення на 75 %.
Імплементація європейських підходів до промислових викидів – одна з умов євроінтеграції України.
16 липня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (підписаний Президентом 06 серпня 2024). Він спрямований на запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення та впроваджує інтегровані підходи у питаннях дозвільної діяльності та контролю промислового забруднення на основі застосування найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) згідно з Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди.
Нагадаємо: проєкт Міндовкілля «Словник євроінтеграції: довкілля» – це серія постів, в яких ми пояснюємо головні терміни, пов‘язані з довкіллєвою частиною європейської інтеграції України.
За матеріалами Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
