У фокусі – визначення рівня розвитку громад за всіма напрямками безбар’єрності, передбаченими Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.

Ознайомитися з аналітичним звітом можна за посиланням

Методика оцінювання була сформована на основі міжнародних підходів до вимірювання індексів доступності.

Для дослідження у 2025 році від кожної області відібрали по чотири громади різних типів: міську громаду з населенням понад 100 тисяч осіб; міську громаду з населенням від 10 до 100 тисяч осіб; селищну громаду; сільську громаду.

Загалом до дослідження увійшли 97 громад, включно з двома районами Києва – Дарницьким і Оболонським. Усі громади пройшли детальне анкетування, що охопило вісім ключових напрямків безбар’єрності: освітню, інклюзивні послуги та сервіси, соціальну згуртованість, суспільну, економічну, цифрову та фізичну доступність, а також участь маломобільних груп населення у житті громади.

«Розвиток безбар’єрності – це про системне перетворення громад. Це не про пандуси чи окремі точкові рішення, а про повагу до людей і якість життя в громаді. Індекс безбар’єрності дає комплексну картину того, як громади справляються із завданням створити доступний простір для кожного. Дослідження показує, що громади, які вже роблять кроки до комплексних змін, отримують найкращі результати. Бачимо, що там, де є мотивована команда та правильно побудована організаційна структура, прогрес помітний навіть попри обмежені ресурси. Цей інструмент стане основою для пріоритезації напрямків та нових управлінських рішень, а також допоможе громадам планувати розвиток на основі даних», – зазначила заступниця Міністра Наталія Козловська.

За даними дослідження, освітня безбар’єрність є наразі найбільш розвиненим напрямком у громадах.

Натомість потребують посилення: цифрова безбар’єрність; громадянська участь людей з інвалідністю та інших маломобільних груп; фізична безбар’єрність, включаючи доступність інфраструктури й пересування.

Найвищий рівень безбар’єрності демонструють три громади – Львівська, Київська та Вінницька, які з результатом понад 80 % очолили рейтинг. Зазначимо, що саме ці громади також є пілотними містами флагманського проєкту Мінрозвитку «Рух без бар’єрів», у межах якого реалізуються перші комплексні безбар’єрні маршрути.

Загалом міські громади показали вищі результати, ніж селищні та сільські – переважно завдяки більш розвиненій інфраструктурі та ширшому спектру доступних послуг.

Окремо дослідження засвідчило, що організаційна структура та кадровий потенціал громади є ключовими факторами успіху у розвитку безбар’єрності, незалежно від рівня бюджетного забезпечення. Системна координація та фахова команда дають змогу досягати відчутного прогресу навіть за умов обмежених фінансових ресурсів.

Мінрозвитку планує масштабувати Індекс безбар’єрності на всі громади України, охопивши більше ніж 1 000 територіальних громад, а також провести серію навчальних семінарів щодо методики оцінювання та збору даних. Це дозволить забезпечити уніфікований підхід та точну аналітику стану безбар’єрності в країні.

Дослідження проведено спільно з проєктом міжнародної технічної допомоги «Відновлення для всіх» (RFA), що виконується Alinea International Ltd. за підтримки Уряду Канади.

За матеріалами Міністерства розвитку громад та територій України.