Ресурс містить результати всеукраїнського моніторингу та оцінки рівня безбар’єрності об’єктів у громадах та є важливою складовою цифровізації цього процесу. Цифровізація та оприлюднення моніторингу стало частиною виконання Плану заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року спільно Мінрозвитку та Мінцифри. 

Тепер зібрано та систематизовано результати моніторингу та оцінки рівня доступності об’єктів та послуг по всій країні у формі відкритих даних. Станом на сьогодні у датасеті відображено понад 70 тисяч об’єктів: від вулиць і житлових будинків до шкіл, лікарень, укриттів, магазинів, аптек, зупинок громадського транспорту, парків, банківських та соціальних послуг. Йдеться про ті елементи середовища міст та селищ, з якими люди стикаються щодня, що дає змогу отримати цілісне уявлення про рівень доступності низки об'єктів в конкретній громаді. Водночас у наборі відкритих даних відсутня інформація про об’єкти, відомості про які не підлягають оприлюдненню з міркувань безпеки. Формування та публікація Мапи безбар’єрності здійснювалися з урахуванням чинних вимог законодавства та безпекових обмежень, що є особливо важливим в умовах воєнного стану.

Оприлюднення результатів моніторингу у формі відкритих даних має низку переваг. Це гарантує вільний доступ до публічної інформації, а також створює можливість її подальшого використання у плануванні, аналізі та ухваленні рішень.

Будь-хто може вільно копіювати, поширювати, публікувати та використовувати інформацію, зокрема й у комерційних цілях. Дані Мапи можна поєднувати з іншими наборами даних або інтегрувати у власні цифрові продукти та сервіси. Це сприяє підвищенню прозорості, розвитку аналітики та появі нових інструментів, орієнтованих на потреби людей.

Надалі дані будуть регулярно оновлюватися з урахуванням нових результатів моніторингу. Передбачено своєчасне розміщення повної та достовірної інформації, що дозволить відстежувати динаміку змін і прогрес громад у впровадженні принципів доступності. 

Окрім результатів щорічного моніторингу, у цьому ж наборі відкритих даних зібрано та систематизовано інформацію про безбар’єрні маршрути, які створюються в межах флагманського проєкту Мінрозвитку «Рух без бар’єрів». Проєкт охоплює 15 пілотних громад – 13 міст і 2 селища, де формуються перші комплексні транспортно-пішохідні шляхи з урахуванням принципів універсального дизайну. Станом на сьогодні представлено понад 2 тисячі об’єктів, що входять до складу цих маршрутів.

Реалізація Плану заходів і Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року залишається ключовим орієнтиром для органів влади на державному, регіональному та місцевому рівнях. Вони формують єдину рамку, набір інструментів і пріоритетів, які дозволяють переводити тему безбар’єрності з точкових ініціатив у площину системної, обов’язкової складової публічної політики. 

За матеріалами Міністерства розвитку громад та територій України.