З цими закладами підписано меморандуми про співпрацю у сфері підготовки таких фахівців. Після проходження навчання слухачі отримуватимуть сертифікат про здобуття компетенції у сфері фізичної безбар’єрності.
«Цього року Рада безбар’єрності визначила одним із пріоритетів розвиток системи навчання та професійної підготовки у цій сфері. Потреба у фахівцях із безбар’єрності сьогодні є надзвичайно високою. Йдеться не лише про нове будівництво, а й про оцінку та модернізацію вже існуючих об’єктів – лікарень, шкіл, ЦНАПів, вулиць. Практика показує, що громади потребують більше кваліфікованих спеціалістів, які мають сучасні знання з проєктування, моніторингу доступності та оцінки відповідності будівель і просторів вимогам безбар’єрності. Саме на цей запит відповідає нова освітня програма», – зазначила заступниця Міністра Наталія Козловська.
Підготовку фахівців забезпечуватимуть:
• Національний університет «Львівська політехніка»;
• Київський національний університет будівництва і архітектури;
• Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова;
• Національний університет «Чернігівська політехніка»;
• Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького;
• Черкаський державний технологічний університет;
• Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу;
• Національний університет «Запорізька політехніка»;
• Сумський національний аграрний університет;
• Національний авіаційний університет.
Раніше Мінрозвитку затвердило Типову освітню програму підвищення кваліфікації «Фахівець із безбар’єрності», яка стала основою для запуску підготовки у закладах вищої освіти з 2026 року. Програму розроблено у співпраці з профільними університетами та узгоджено з Міністерством освіти і науки.
Документ визначає єдині стандарти навчання, водночас дозволяє університетам адаптувати програми під власні освітні підходи.
Мета програми – збільшити кількість фахівців, які зможуть кваліфіковано оцінювати доступність різних типів будівель і просторів та впроваджувати рішення безбар’єрності в різних типах об’єктів.
Навчання триватиме не менше 60 академічних годин і складатиметься з теоретичної та практичної частин. Учасники вивчатимуть законодавство та міжнародний досвід, проводитимуть обстеження об’єктів і навчатимуться готувати фахові рекомендації щодо підвищення доступності.
Пройти навчання зможуть фахівці які вже мають освітній рівень бакалавра за спеціальностями «Архітектура та містобудування» або «Будівництво та цивільна інженерія». Після завершення курсу вони зможуть застосовувати нормативні вимоги, оцінювати рівень безбар’єрності та впроваджувати рішення, що забезпечують доступність для всіх людей.
За матеріалами Міністерства енергетики України.
