Сміттєпереробний завод вартістю 240 мільйонів євро буде споруджено в Донецьку. На околиці міста пройшла урочиста церемонія закладання капсули на місці майбутнього підприємства. Інвестором виступила шведська компанія «Екоенерджі Скандинавія АБ». Аналогічні заводи фірма збирається побудувати ще в дев’яти містах України. Шахтарська столиця буде першим і найбільшим проектом: тут перероблятимуть усе побутове сміття міста — а це майже 470 тисяч тонн на рік.
«Протягом останніх п’яти років ми вели переговори з різними компаніями щодо такого виробництва, — розповів міський голова Олександр Лук’янчеко. — Наші фахівці їздили до Ґетеборга, де аналогічний сміттєпереробний завод працює в житловому мікрорайоні. Це буде найефективніший проект у нашому місті. Завдяки переробці сміття отримуватимемо електричну та теплову енергію. Тепло подаватимемо на розташовану неподалік котельню, яка опалюватиме мікрорайон «Текстильник», а електроенергію — до міської мережі». Крім того, відтепер сміття не вивозитиметься на звалища, а одразу потраплятиме на переробку. На заводі передбачено безперервний цикл, тож складування побутових відходів не буде.
Своє невдоволення перспективою сусідства зі сміттєпереробним заводом висловили мешканці вулиць Жарікова, Терешкової та інших. Після церемонії відкриття вони атакували чиновників. «Я випадково дізналася, що в нас збираються будувати сміттєпереробний завод і що всі вихлопи йтимуть на нас. Підхопила доньку і прибігла сюди. Я проти цього. Кістьми ляжу, але не допущу, щоб цей завод тут побудували», — заявила Вікторія Радченко, мати півторарічної Софійки. Ще одна мешканка мікрорайону Зоя Котенко (на знімку внизу) продемонструвала аркуші з підписами людей, які висловилися проти будівництва. «Ми боїмося, що шведи збудують завод, поїдуть собі, а наші відключать фільтри й викидатимуть усе в повітря», — пояснила голова селищного комітету мікрорайону «Текстильник-2» Людмила Регуш.
«У Швеції жодних заперечень із цього приводу немає, — здивувався, дізнавшись про протести, голова правління компанії «Екоенерджі Скандинавія АБ» Ларс Гулдстранд. — Перший аналогічний завод було споруджено п’ятдесят років тому. Останні заводи збудовано за кілька метрів до житлових кварталів. Жодного запаху і викидів. Це і для вас чудова можливість. Потрібна роз’яснювальна кампанія, адже це не просто спалювання сміття, а особлива технологія». Пояснюючи, чому шведська компанія звернула увагу саме на Україну, керівник фірми зазначив, що метою проекту є і збільшення виробництва «чистої» електроенергії, і скорочення площ, які займають звалища сміття. «Краще розв’язати екологічну та енергетичну проблеми на місцевому рівні, ніж одразу пересуватися на світовий рівень», — додав пан Гулдстранд.
За словами міського голови Донецька, відстань від заводу до найближчого житла — півтора кілометра. «За ступенем очищення викидів та особливістю виробництва це підприємство взагалі не вимагає санітарної зони. Але ми взяли промислову зону через близькість до підстанції та котельні», — сказав О. Лук’янченко. Фірмою—організатором проекту виступає ТОВ «Біогазпром». Директор компанії Валентин Макогон пообіцяв, що перша черга заводу стане до ладу в 2012 році. До цього часу в місті повинні поліпшити збирання сміття та привчити населення проводити первинне сортування відходів. Підприємство дасть роботу 70 донеччанам, хоча попервах там буде й іноземний персонал. Робоча назва заводу — «Вікінг». Це слово припало до душі шведським партнерам, адже підприємство буде зі стовідсотковим іноземним капіталом.
Міська влада обіцяє, що до 2020 року в Донецьку ліквідують усі звалища. На базі полігонів побутових відходів реалізують ще один проект із «Біогазпромом» — із вилучення метану і виробництва теплової та електричної енергії. А утилізацію мулових залишків каналізаційних стоків проведуть за чеською технологією, яку донецькі фахівці побачили в Остраві.
На знімках: Валентин Макогон, Олександр Лук’янченко, Ларс Гулдстранд та народний депутат України Валентин Ландик (зліва направо) під час закладання капсули на місці спорудження майбутнього підприємства.
Фото автора.