215 років тому народився Джордж Гордон Байрон — один з найвидатніших романтиків (Гете взагалі вважав, що потужнішого поета він не знає в цілім світі).
Байрон походив з родини, в якій було чимало славних моряків. Його дядько мав на флоті прізвисько Бурхливий Джек. А Джордж відомий і бурхливою поезією, і вдачею. Змалку мав хвору ногу, а коли хвороба відпускала, взував солдатські чоботи. Добре стріляв: міг всадити дві кулі поспіль в одне «яблучко» з точністю до міліметра. Він оспівав трагічну самотність, світову скорботу й шляхетний анархізм, і всюди мав послідовників, дуже різних, від Лермонтова до Махна. Його «Паломництво Чайльд-Гарольда» перекладено багатьма мовами (у нас — Д. Паламарчуком). Майбутній поет успадкував титул пера Англії в десятирічному віці. Він лиш двічі виступав у парламенті, але то були прикметні промови: одна — на захист луддитів (руйнівників верстатів), друга — про проблеми католиків. Отже, природжений опозиціонер. Коли греки повстали проти турків, Байрон продав маєток, завантажив корабель зброєю й рушив на поміч Греції. Війна йшла в’яло, це дратувало поета, він вочевидь шукав смерті й знайшов її. Застудившись під дощем, помер весною 1824 року. До речі, його онук Джек пішов служити на флот і прийняв смерть теж від води.
