Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у середу виступив на спільному засіданні Кабінету Міністрів і Верховної Ради, в якому взяв участь Президент України Леонід Кучма.
«Очевидно, всім нам вкрай важливо відійти від практики або очорнювати, або прикрашати все те, що відбувається в країні. Інакше складається враження, що ми не відчуваємо процесів, які відбуваються в суспільстві», — зазначив Голова Верховної Ради.
«Я думаю, при розгляді бюджету йтиметься про те, що нам потрібні амбіційні намітки економічного зростання, як і розуміння того, що втрати, що їх ми зазнали до 1994 року, можна співставити з великою війною, яку ми програли. Тому насамперед нам треба дати відповідь на запитання, як ми будемо прискорювати темпи зростання виробництва, як ми будемо виходити на рівень завдань, які сприяли б створенню умов для прориву України в нову якість економіки та соціальної політики, а відповідно — і нову якість демократії», — наголосив В. Литвин, окреслюючи напрями подальшого удосконалення процесу взаємодії законодавчої і виконавчої гілок влади.
«Самоплив і низькі темпи економічного зростання — це не наш шлях, — сказав В. Литвин. — Нам потрібна мобілізаційна модель розвитку, активна роль держави в економічному процесі, акцент на пріоритети. Скажімо, трагічні події, які сталися цього року, змушують нас прискіпливо подивитись на проблему фінансування Збройних Сил і вугільної галузі. І взагалі, на моє тверде переконання, бюджет кожного року повинен мати акценти, спрямування. Тоді ми просуватимемося вперед, коли концентруватимемо кошти на розв`язанні тієї чи іншої проблеми, інакше це буде латання дірок».
На думку Голови Верховної Ради України, «необхідно державне інвестування на проривних напрямах, і, що дуже важливо, просування аграрної реформи». «Ми всі повинні пам’ятати і знати, що не вирішене в минулому земельне питання було причиною революції», —наголосив В. Литвин. На його переконання, «цілком очевидно, що потрібні надзвичайні заходи в боротьбі з криміналітетом, боротьбі з корупцією у владі».
У своєму виступі Голова Верховної Ради України підкреслив, що плідний і прогнозований законотворчий процес, який сприяв би динамічному розвитку держави, може відбуватися тільки за умов тісної співпраці і взаємної відповідальності двох гілок влади. «Якісно підготовлений і попередньо обговорений за участю комітетів Верховної Ради, відповідних міністерств законопроект має значно більше шансів стати законом України. І навпаки — для прикладу — за минуле, третє, скликання із 3813 законопроектів, отриманих Верховною Радою від суб’єктів права законодавчої ініціативи, урядом було внесено 1100 законопроектів, тобто практично кожен третій. З цієї кількості Верховної Радою розглянуто 975 законопроектів, з яких 384, а це понад 30 відсотків, відхилено та знято з розгляду», — зазначив В. Литвин.
«Вважаю, що такий відсоток «холостого ходу» державі дорого коштує і дорого обходиться бюджету. Однією з причин цього є в тому числі й недостатнє супроводження законопроектів представниками міністерств, інших органів виконавчої влади в комітетах Верховної Ради», — сказав глава парламенту.
В. Литвин особливо наголосив на необхідності створення ефективної системи законотворчої роботи: «Цілком очевидно, що нам потрібно прийняти відповідне рішення, зібрати всі сили фахівців із виконавчих структур влади, парламенту, вчених, ті групи, які працюють над перспективними планами розвитку країни, і опрацювати Основні засади внутрішньої і зовнішньої політики України».
На думку В. Литвина, «другий і наступний етап спільної і відповідальної роботи — це визначення програми законотворчих робіт з тим, щоб ми приймали не те, що «припливе», а те, що потрібно для держави і суспільства». «Це важко, складно, це не вкладається в схеми певних людей, певних груп, але це потрібно зробити, і я думаю, що це ми обов’язково зробимо», —заявив він.
Прийняття законів, зазначив Голова Верховної Ради, довготривалий процес, і вдосконалити і прискорити його можливо за умов створення сталої системи розгляду законопроектів. «Надзвичайно багато часу в комітетах витрачається непродуктивно, — наголосив він, — бо цей час витрачається на розгляд і прийняття переважно змін і доповнень до законів».
За статистичними даними, наведеними Головою Верховної Ради України, за період роботи першої сесії парламенту четвертого скликання від уряду надійшло понад 150 законопроектів, з яких 120 — зміни і доповнення до вже прийнятих законів. Зокрема, отримано п’ять законопроектів про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення, три законопроекти про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито». «І такі приклади я міг би наводити далі. Невже не можна опрацювати один законопроект, продумати його? Верховна Рада не пожежна команда і не може розглядати законопроект, а наступного дня — черговий, який суперечить попередньому», — сказав В. Литвин.
Характеризуючи відносини між парламентом і урядом, Голова Верховної Ради України підкреслив: «Міністр є політичною фігурою, а оскільки міністр політична фігура, він повинен узгоджувати політичні інтереси, а ці політичні інтереси закумульовані і представлені виключно в парламенті. Там саме ті сили, які мають ту чи іншу підтримку в нашому суспільстві. Відсутність поки що такої співпраці має закономірний результат —вето Президента, і цілком справедливе, тому що певні статті законів суперечать іншим законам і насамперед  Конституції. За минуле скликання таких законів з пропозиціями Президента було повернуто понад 20 відсотків від загальної кількості, що прийняла Верховна Рада. Якщо до них додати третину законопроектів, знятих з розгляду і відхилених, то тут можна вирахувати коефіцієнт корисної дії — він незначний».
Напередодні відкриття другої сесії Верховної Ради України четвертого скликання (3 вересня 2002 року) В. Литвин особливу увагу приділив проведенню днів уряду і парламентських слухань. «Дні уряду, парламентські слухання у Верховній Раді, на моє переконання, — це ті заходи, на яких уряд і Верховна Рада повинні демонструвати свою конституційну одностайність, конституційну відкритість, прозорість, підконтрольність і підзвітність перед українським народом. А якщо це так, то й підготовка до днів уряду і парламентських слухань повинна бути адекватною. Очевидно, тут більшою мірою повинні працювати профільні комітети Верховної Ради разом з відповідними міністерствами і відомствами для того, щоб всебічно, вичерпно підготувати питання для обговорення, для того, щоб донести сутність проблеми, яка є назрілою, до громадськості, українського загалу, аби люди повірили, що і парламент, і уряд працюють саме над пекучими питаннями», — наголосив він.