Після нещодавніх «превентивних» заяв лідерів низки опозиційних партій про необхідність проведення осінніх протестних акцій своє слово сказали активісти і позаторішньої акції «Україна без Кучми».
У підписаній на першому організаційному засіданні заяві вони закликають до проведення мітингу 16 вересня — у другу річницю зникнення Георгія Гонгадзе — парламентську «четвірку».
Для малопосвячених у тонкощі протестного політикуму громадян наголошу на тому, до чого увагу журналістів привернув один з координаторів акції Володимир Чемерис. Мовляв, незважаючи на запрошення представників комітету «За правду», київської організації УНР, УНА-УНСО та інших, на засіданні очікувалося не представництво партій, а «представництво людей, які були на вулицях у 2000 році».
Хоча після минулої акції «Україна без Кучми» ми залишилися швидше «з», аніж «без», пан Чемерис вказує на низку позитивних наслідків. А як поведуться «осінні акціонери» нинішнього вересня? В. Чемерис каже, що конкретні кроки та план дій на цю акцію розроблятимуться вже після 24 серпня, коли буде відома позиція «четвірки» чи «хоча б двійки» — СПУ та БЮТ.
Формально ситуація із запрошенням «вересневими акціонерами» парламентської «четвірки» дещо дивна, коли зважити на заяви Петра Симоненка 23 липня «до народу, до усіх політичних партій і блоків, громадських організацій із закликом розгорнути широку і могутню політичну кампанію громадського протесту», та Соцпартії Олександра Мороза — про осінні протестні акції з вимогою дострокових президентських виборів, підтримку цих та інших заяв лідером БЮТ Юлією Тимошенко. Спишемо це на такі собі протокольні реверанси, сподіваючись, що згадані партійні лідери також запросять «вересневих акціонерів» до участі у своїх заходах.
А коли без формалізму, то багато хто, поділяючи «осінні настрої», волів би уточнення: а що, мітинг 16 вересня, до якого закликають активісти «України без Кучми», — це не старт обіцяної партіями «могутньої політичної кампанії громадського протесту»? І загалом — не одне й те саме?
Відповідаючи на запитання, чи буде акція 16 вересня одноразовою, чи вона стане першою в низці подібних акцій, В. Чемерис зауважив, що це залежатиме від влади, повідомляє УНІАН. Він зазначив, що «Україна без Кучми» ставить конкретну вимогу — проведення «круглого столу» влади та опозиції. За словами В. Чемериса, кількість акцій протесту залежатиме від того, як швидко влада погодиться сісти за стіл переговорів. «Можливо, буде достатньо однієї акції —16 вересня», — припустив він.
Хто який переговорний стіл бачить (заокруглений чи гострокутний) — це принципово. Бо звідси — визначення форми майбутніх протестних заходів. Пригадаймо сенсаційне зізнання колишнього представника Президента у ВР, а нині одного з представників «Нашої України» Романа Безсмертного — він «не виключає застосування крайніх засобів протидії існуючій владі, цивілізований діалог з якою не вдався».
Якщо діалог не вдався, то який резон вести мову про геометричні пропорції переговорного столу! Разом з тим, «нашеукраїнці», спочатку Юрій Костенко, а оце щойно в інтерв’ю «Свободі» Іван Заєць, посилаються на якісь можливості і зусилля «Нашої України» у створенні парламентської більшості, формуванні нового уряду, реформуванні суспільства. Мовляв, від цього залежатиме остаточне рішення ющенківців стосовно участі в осінніх подіях.
Цікаво, як ці можливості мають «втілитися у життя» за такий короткий час та ще й без «круглого столу» з владою (пригадайте слова Р. Безсмертного про невдачу цивілізованого діалогу). Чи, можливо, сподівання на залаштункові переговори, за завісою?
Остаточно визначитися зі своєю позицією «Наша Україна» має наприкінці цього тижня на політраді. Але це вже буде після того, як узгодять свої дії представники решти партій-революціонерів — СПУ, «Собору», УРП, «Батьківщини» і деяких інших, котрі планують зібратися для цього буквально днями.