Село Романівка Попільнянського району Житомирщини 38-й раз зібрало гостей на Всеукраїнське літературно-мистецьке свято «Романівська весна», що пройшло під знаком 120-річчя з дня народження Максима Рильського.

Майбутній поет, перекладач, мистецтвознавець, академік, громадський діяч з’явився на світ у Києві. Але малою батьківщиною вважав це село, писав, що «саме з ним пов’язані найсолодші спогади про дитячі мої роки». Цій землі Рильський присвятив чимало поезій: «У Романівському запусті», «Моїй Романівці», «Моє село». Зі спогадів: «... кучерявий лісок на ледве помітному узгір’ї, білі хати й зелені сади понад річкою Унавою, що, перепинена греблею, розливається в широкий, порослий комишами і лататтям став... Вечірні співи дівчат, що солодкою луною пливуть у далечінь, парубочі розгонисті пісні... Солов’їні ночі, жаб’ячий хор і гукання водяного бугая... Світ — як таємнича, ледве розкрита книга»...
...Як і в попередні роки, було поминальне слово на могилі родини Рильських. Квіти лягли і на могилу Олександра Олійника, який загинув у лютому цього року під час бою в зоні АТО.
У програмі акції — екскурсія по залах музею-садиби Рильських, виставка майстрів декоративно-ужиткового мистецтва району, зустріч з літераторами, музеєзнавцями, пісенні вітання від творчих колективів.
Прозвучав і голос Максима Тадейовича в запису: він читав «Троянди й виноград». Радник Президента України Юрій Богуцький озвучив привітання глави держави учасникам «Романівської весни».
Поет Іван Драч наголосив: — Моє покоління виросло під благословенням Рильського. Наприкінці життя Максим Тадейович написав статтю «Батьки і діти», в якій підтримав кількох молодих поетів, у тім числі Драча.
Заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха зацитував свій улюблений вірш 27-літнього Рильського, що закінчується рядками:
Ходи собі шумливими шляхами,
Гукай, кричи, роби акторські 
жести 
— А я хотів у тиші 
над удками
Своє життя непроданим 
донести.

Максим Стріха нагадав, що Рильський мріяв перекласти «Чистилище» Данте. Це надихнуло Стріху перекласти «Пекло» і «Чистилище». За переклад цих двох частин «Божественної комедії» він отримав цього року премію імені Максима Рильського.
Серед гостей свята була Ніла Підпала. Вона з тих, хто започатковував «Романівську весну», тож згадала людей, які особливо активно підтримували ідею гідного вшанування пам’яті поета. Серед них Богдан Максимович Рильський, керівник району Мар’ян Талько.
Внук поета, Максим Георгійович, прибув на свято з подарунками — книгами «Максим Рильський — неоромантик» й вручив відзнаки юним переможцям районного й обласного етапів конкурсу читців творів поета.
Керівник обласної організації Спілки письменників Михайло Пасічник нагадав, що письменницький осередок в області з’явився півстоліття тому завдяки сприянню Максима Рильського. А народний депутат України Олександр Ревега вручив подарунки активним пропагандистам творчості поета-академіка.
Музей-садиба — у яблуневому саду. Старшокласники висадили там троянди й виноград, оспівані Рильським. Під час свята відбулася символічна передача першокласникам естафети від випускників школи, що названа ім’ям поета.
Обласний краєзнавчий музей організував показ жіночої моди кінця ХІХ — початку ХХ століття. А закінчилося свято рибальською юшкою — під Максимовою липою біля Унави, де так добре рибалилося Рильському.

Житомирська область.

 

 

На знімку: пісню «Моїй Романівці» на слова Рильського виконує родина Ущапівських.

Фото автора.