У такий спосіб деякі школи ще й досі виправдовують свій статус закладів з поглибленим вивченням окремих предметів

В Україні триває онлайн-реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання, яка завершиться 4 березня. Основна сесія ЗНО стартує 5 травня, тож на підготовку до тестування в абітурієнтів залишилося небагато часу. Побоюючись «завалити іспит», вступники проводять дозвілля на підготовчих курсах та в компанії репетиторів. Адже якість шкільної науки задовольняє не всіх.

Мама 17-річної киянки Тетяни моніторить Інтернет у пошуку «бюджетних» пропозицій. «Найдоступніший репетитор стане у 150 гривень, але такого ще треба пошукати, — скаржиться Світлана Петрівна. — Підозріло дешеві варіанти я не розглядаю, бо там якість не гарантована. Шкода, що найкращих «тьюторів» розібрали ще у серпні минулого року, тож нині їх не знайдеш за жодні гроші. Найбільший попит мають фахівці з математики, української та іноземних мов».
Одинадцятикласниця скаржиться, що роль школи в підготовці до ЗНО в її випадку зведена до мінімуму. «До класу навідуємося, щоб поспілкуватися з друзями, — зізнається Тетяна. — Навіщо тільки час витрачаємо! Багатьох уроків немає: один учитель звільнився, другий весь час хворіє, третій зайнятий організаційною роботою, а коли на заміну приходить інший педагог, він навіть не цікавиться, що ми там вивчаємо та як. Торік учитель порадив нам придбати книжки з англійської мови іноземного видавництва. Але через те, що він звільнився, цього року ми їх ще не відкривали. Майже усі мої однокласники ще з вересня записалися на підготовчі курси до вишів, дехто займається вдома з репетиторами (це вчителі або з нашого, або з інших навчальних закладів), а хто має гроші, використовує обидва варіанти...»
Колись, за попереднього керівництва, в коридорах Українського центру оцінювання якості освіти лунала слушна ідея проаналізувати досягнення шкіл за результатами ЗНО їхніх випускників. Причому «з юридичними наслідками». Наприклад, якщо в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням природничих наук діти складають біологію чи хімію «на трійки», заклад треба позбавити такого статусу. Те саме варто зробити з гімназією з поглибленим вивченням іноземних мов, де діти не знають англійської. Щоб нікого не вводити в оману.
Проте така оцінка роботи вчительського колективу може бути не дуже об’єктивною, доки виправляти «двійки» школярам допомагають «бійці невидимого педагогічного фронту».
До речі, попри жорстку економічну кризу, година роботи репетитора коштує 50—150 гривень у провінції і 150—250 у столиці. А розцінки на річних підготовчих курсах у столичних вишах співмірні з вартістю одного року повноцінного навчання в університеті (на не надто престижному факультеті).
— Я слухаю лекції з трьох дисциплін — української мови, літератури, а також з історії — в Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова, — розповідає один з відвідувачів курсів довишівської підготовки Віталій. — По три години на тиждень з кожного предмета. З жовтня по травень. За це батьки заплатили 7 тисяч 700 гривень.
Його однокласниця Олена покращує знання у Київському національному університеті. За це задоволення дівчині довелося викласти 10,5 тисячі гривень.
— У нас українську мову й літературу об’єднали в один предмет, і, відповідно, просять за нього дещо менше, — розповідає дівчина. — Але, крім рідної мови, я вивчаю іноземну, а також історію, тому все одно оплачую заняття з трьох дисциплін.
Розклад таких лекцій школярі можуть обрати на свій розсуд — або приїздити до вишів двічі-тричі протягом робочого тижня, або лише в суботу — з 8-ї ранку до 20-ї вечора. За бажання на курси можна ходити і щодня — так само, як до школи. Але для цього треба мати вільний час.
Більшість вишів відводить однакову кількість годин на лекції з усіх предметів. Але, приміром, на підготовчих курсах у Національному лінгвістичному університеті віддають перевагу профільним дисциплінам. Тут абітурієнтам пропонують по 6 годин на тиждень вивчати іноземну мову, а на солов’їну та історію залишають по півтори. Такий підхід дуже контрастує зі шкільною практикою — намаганням «нафарширувати» одинадцятикласників якомога більшою кількістю поверхових знань з двох десятків предметів, частина з яких їм ніколи не знадобиться.

 

 

Запроваджені під час попередньої вступної кампанії дворівневі тести ЗНО скасовано: через брак коштів та через те, що наші виші не вимагають занадто глибоких знань від абітурієнтів. Торік сертифікаційні завдання з двох дисциплін (української мови й літератури та з математики) мали базовий та поглиблений рівні.