Укр | Рус
Загрузка...
На головну
26.04.2016

Геннадій ДУШЕЙКО: «Мене прорвало через 15 літ»

26 квітня 1986 року я сидів у дворику на Хрещатику, 26, і писав репортаж про черговий здобуток мирного атома — з будівництва Харківської атомної теплоелектроцентралі. Писав звідти вже не вперше, щойно повернувшись із відрядження з Харкова. Писав оптимістично про новітні турбіни для ХАТЕЦ, не відчуваючи ніякої іронії часу. Була гарна погода, і я з добрим настроєм виписував кожен кадр майбутнього телерепортажу, який треба було монтувати для так званого тоді ще кіно. І раптом почувся голос Дусі Колесникової: «Гено! Що ти там пишеш? Хіба не знаєш: зірвалася Чорнобильська атомна!».Я остовпів. Уважно глянув на колегу і з великим сумнівом став говорити, що такого не може бути.

На жаль, у Вас немає доступу до даного матеріалу.
Для отримання доступу вам необхідно передплатити платні послуги або авторизуватися.
Передплата

Всі статті рубрики На головну