У Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського презентували книжку, присвячену першим трьом директорам цього закладу. Захід пройшов у рамках масштабних урочистостей із нагоди 125-річчя його заснування.
Автори видання — знані полтавські науковці та краєзнавці: доцент аграрної академії Віктор Самородов і завідувачка відділу музею Світлана Кигим (на знімку). Вони відкрили для нас непересічні постаті Михайла Олеховського та Миколи і Валентина Ніколаєвих — керівників, які загалом 31 рік розбудовували унікальну скарбницю нашої історії. При цьому тривалий час залишалися в тіні визнаних світочів науки та культури й були призабуті нащадками.
Ініціатором заснування музею, який спочатку називали природно-історичним, став всесвітньовідомий учений-ґрунтознавець Василь Докучаєв (зібрані на Полтавщині очолюваною ним експедицією зразки ґрунтів і гірських порід стали основою першої експозиції). А знамениту будівлю в стилі українського модерну спроектував фундатор нашого національного образотворчого стилю Василь Кричевський. Водночас фундамент науково-просвітницької діяльності музею закладала саме згадана трійця керівників.
Досить сказати, що Михайло Олеховський за пропозицією Василя Докучаєва розробив план створення закладу. Його наступники на директорській посаді — Микола і Валентин Ніколаєви — продовжували подвижницьку справу збереження справжніх скарбів, згуртування довкола спільного дітища Полтавського губернського земства знаних колекціонерів краю. Тож навіть у неспокійні роки кінця ХІХ — початку ХХ століть тут зуміли зберегти для нащадків такі безцінні раритети, як «докучаєвські» зразки ґрунтів і Пересопницьке Євангеліє (оригінал останнього до 1940-го перебував саме у Полтавському краєзнавчому музеї).
Попри те, що всі троє згаданих директорів були природознавцями, вони добре усвідомлювали значущість історичної спадщини, започатковували формування етнографічної колекції, якою тепер пишаються не лише полтавці. «Своєю книгою ми вшановуємо цих людей, повертаємо їм борг пам’яті й водночас закликаємо сучасників продовжувати їхню справу, — зазначив у розмові з власкором «Голосу України» один із авторів Віктор Самородов. — Причому не лише фігурально. Адже не всі задуми героїв книги втілені в життя. Зокрема, ті, що стосувалися створення на Полтавщині національних парків, а в обласному центрі — ботанічного саду».
Зрештою, на переконання Віктора Самородова, не варто забувати і про те, що нинішню екомережу краю свого часу закладали саме ці подвижники науково-дослідницької справи разом із соратниками. Якби до їхніх думок і пропозицій нащадки дослухалися уважніше, то екологічних проблем у нас сьогодні було б набагато менше.
Полтава.
Фото автора.
