Експерти назвали головні загрози від мораторію на вивезення лісу-кругляку: інвестиційна непривабливість, браконьєрські вирубки, занепад лісгоспів і втрата якості української деревини. Про це йшлося на круглому столі «Експорт лісу: у пошуках компромісу».


Мораторій на експорт частини української деревини не лише не розв’язав проблеми незаконної вирубки лісу та підтримки деревообробної галузі, а й створив нові загрози лісовому господарству. Тому урядовцям, народним депутатам і всім зацікавленим сторонам слід нагально проаналізувати наслідки дії закону про заборону вивезення лісу-кругляку й ухвалити до початку дії повної заборони експорту альтернативне рішення, яке запровадило б системи обліку та контролю за лісом та рівні і зрозумілі правила гри на ринку деревини. 

 

Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Експорт лісу: у пошуках компромісу», який відбувся 11 листопада 2016 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ».


Обговорення проблематики експортної заборони, яка набула чинності з 1 листопада 2015 року, організувало Державне агентство лісових ресурсів за підтримки Офісу ефективного регулювання. Думками щодо компромісного рішення із українськими колегами поділилися й європейські експерти.


Власне, іноземні учасники круглого столу акцентували на загрозі Україні втратити лінію макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 млрд. євро, про яку на початку жовтня цього року заявив посол Євросоюзу Хьюґ Мінґареллі. Європейці очікують дій щодо викорінення нелегальної заготівлі лісу та усунення перешкод вільній торгівлі — дотримання принципів, за якими живе цивілізований світ.


— Протекціонізм, спотворення ринку, може призвести і призведе до ситуації, коли всі програють, — зауважив Міхаель Хармс, директор німецького Комітету зі східноєвропейських економічних відносин. — Багато держав Східної Європи вводили тарифи, квоти, заборони на експорт та інші бар’єри для того, щоб захистити внутрішню промисловість. Але інколи вони ігнорують той факт, що обмеження впливають і на торгівлю, і на належний розподіл ресурсів у національній економіці, і на обмеження конкуренції. Зрештою, конкретно в українському випадку, мораторій призвів до розквіту контрабанди. Відкриті ринки та прозорі процедури — це найкращий засіб проти нелегальних дій.


За словами експерта австрійського Агентства з охорони навколишнього середовища Міхаеля Суттера, український лісогосподарський комплекс має величезні можливості для розвитку, забезпечити який могли б інвестиції.

Натомість заборона на експорт деревини як перешкода вільній торгівлі стримує інвесторів.


— Україні потрібна національна програма розвитку лісового господарства, — зазначив Міхаель Суттер. — Після того як політичні лідери приймають рішення щодо такої програми, починається допомога міжнародної спільноти. Європейський Союз буде надавати підтримку цій програмі. Є інші міжнародні донори, які готові приїхати і допомагати. У них просто має з’явитися розуміння, що в цьому є сенс.


Українські експерти лісового господарства вже підрахували збитки галузі від дії мораторію на вивезення деревини. За словами начальника Управління використання лісових ресурсів та науки Держлісагентства Руслана Крикуна, обсяги нереалізованих лісоматеріалів на внутрішньому ринку зросли на майже 100 тис. кубометрів.


— На складах лежить лісу на 65 мільйонів гривень, які можна було запустити в економіку лісгоспів, — каже Руслан Крикун. — Ця деревина отримується від рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства. Це майже 7,5 млн. кубометрів — 50% того, що заготовляємо. Але товарність цих рубок низька — 60%. Якщо в нас не буде можливості збувати цю деревину на внутрішньому ринку чи на експорт, це може призвести до зупинки деяких лісогосподарських заходів. А це, в свою чергу, в далекій перспективі викличе погіршення якісного складу лісу.


Іще більше недоотримали лісгоспи від різниці цін на деревину на внутрішньому та зовнішньому ринках. На експорт кубометр лісу продають за 1055 грн., що на 450 грн. дорожче, ніж в Україні. Відтак господарства вже не дорахувалися мало не 300 млн. грн. А після запровадження заборони експорту сосни з 1 січня 2017 року втрати потрояться.


— Після введення мораторію на експорт сосни ми недоотримаємо майже мільярд гривень тільки в наступному році, — прогнозує Руслан Крикун. Без ефективної системи обліку лісу та прозорих правил торгівлі деревиною будь-які обмежувальні заходи є недоцільними, бо справляють викривляючий ефект на внутрішній ринок, вважає керівник напрямку «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання Андрій Заблоцький.


— Ми повинні зосередитися на внутрішньому регулюванні, — каже Андрій Заблоцький. — І тільки після цього думати, як можемо обмежувати експорт сировини і для яких цілей.


Тарас Качка, уповноважений з питань підприємництва Державної фіскальної служби, вважає, що Україна наклала мораторій на експорт деревини у спосіб, який не відповідає нормам Світової організації торгівлі. Аби усунути цю колізію, законодавцям слід ухвалити збалансоване рішення.


— Це питання балансу інтересів, — пояснив Тарас Качка. — Коли ми захищаємо металургів і говоримо, що не хочемо антидемпінгових розслідувань, що ЄС не мав би відкривати розслідування по українській металургії, то тоді питання виникає: чому ми діємо проти інтересів ЄС у деревообробці?


У Держлісагентстві повністю підтримують пропозицію — розробити комплексну національну програму розвитку лісогосподарського сектору.


— Ці заходи, як і внесення змін до законодавства про збільшення відповідальності за незаконну вирубку та тіньовий обіг деревини, наведуть лад у лісовій галузі, дозволять раціонально використовувати лісовий фонд, — каже т. в. о. голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич. — І тоді питання мораторію стане абсолютно неактуальним.


А нині актуальним залишається компромісне рішення щодо самого закону про заборону експорту, ухвалити яке Україні слід до закриття кордону для експорту деревини з 1 січня 2017 року.

 

Учасники круглого столу обговорили наслідки запровадженого в листопаді 2015 року мораторію на експорт основних видів української деревини та перелічили умови скасування заборони вивезення лісу за кордон.


Фото Укрінформ.